"Діти описують пекло": інтерв’ю з Христею Храновською у проєкті Музею "Голоси Мирних"
www.rbc.ua
Fri, 29 Nov 2024 17:21:42 +0200
У Киві, у межах документального прокту Щоденники мирних голоси тих, хто вижив, і тих, хто ні музею Голоси Мирних Фонду Ріната Ахметова, відбулося публічне інтервю з Христею Храновською.
Тема зустрічі Щоденники війни про що пишуть українські діти.
Про це пише РБКУкраїна проект Styler з посиланням на пресслужбу фонду.
Христя Храновська відома меценатка, яка реалізувала чимало соціальних, освітніх та культурних ініціатив.
Серед останніх створення пересувної виставки Щоденники війни непочуті голоси українських дітей.
Модерувала бесіду Наталія мченко, директорка з комунікацій SCM, членкиня Наглядової ради фонду.
Виставка вже відбулася в 6 містах вропи та у 2 містах в США.
В її основі щоденники 14 дітей від 7 до 16 років із різних регіонів України.
Ніхто не очікував, що занотовані дітьми думки про війну, використані у прокті, стануть потужним дипломатичним інструментом.
Фрагменти егодокументів цитувалися на Генеральній асамблеї ООН.
Мета прокту показати міжнародній спільноті той біль, який пережива молоде покоління українців.
Розказати про все їхніми словами, діями та вчинками, які вони фіксують.
Виставка називаться Щоденники війни нерозказані історії українських дітей, але це не лише щоденники, а й відеозаписи, малюнки, артефакти загиблих батьків, поясню Христя Храновська.
Вона наголосила, що світ не до кінця розумі, що переживають українці кожного дня.
Люди не усвідомлюють масштаб жаху.
Відтак місія прокту показати міжнародній спільноті, як під час війни живуть українці.
Діти ж у своїх щоденниках описують пекло, розповідають про недитячі пережиті емоції дуже просто, незаангажовано, дода меценатка.
Ідея створити прокт виникла у Христі під впливом фільму Щоденник Анни Франк.
Ця історія розгорталася 80 років тому, і вона досі вража драматизмом.
Українські ж діти переживають те саме прямо зараз, й світ про це повинен знати.
Христя поділилася історіями дітей, які передавали для виставки свої записи, малюнки й речі загиблих батьків жетони та телефони, листи, написані для батьків на фронті.
Діти надавали ці речі з проханням показати їх світові, щоб розказати про жертви їхніх близьких.
Коли дитина віддавала щоденник чи річ загиблого батька, я запитувала Чи точно ви хочете це зробити І діти відповідали Так, я хочу, щоб про мого тата знав весь світ.
Це величезна відповідальність для нас, розповіда меценатка.
І дода, що прокт Щоденники війни демонстру важливість документування трагедій для збереження памяті.
Він допомага світові зрозуміти реалії війни через особисті історії дітей, які живуть у її тіні.
Наталія мченко також наголошу на важливості документування особистого досвіду війни. Музей Голоси Мирних фонду Ріната Ахметова вже зібрав понад 120 000 свідчень, у тому числі й щоденників.
В нас щоденники з Маріуполя, які за свою силою дорівнюють свідченням Анни Франк, підкреслила Наталія.
Документальний прокт Щоденники мирних голоси тих, хто вижив, і тих, хто ні розташовано на першому поверсі Музею історії міста Кива вул.
Богдана Хмельницького, 7.
Публічні інтервю відбуваються у рамках циклу культурологічних подій музею Голоси Мирних, спрямованих на збереження памяті про війну.
Слідкуйте за анонсами заходів у соцмережах фонду Ріната Ахметова та на сайті музею.
Останні новини
більше новин