Микола Томенко остаточно зруйнував останній російський міф про воїнів-інтернаціоналістів в Афганістані
life.znaj.ua
Fri, 29 Nov 2024 15:20:52 +0200
З нагоди 45роковин введення обмеженого контингенту радянських військ в Афганістан та з ініціативи Інституту національної памяті відбувся круглий стіл щодо сучасної оцінки війни в Афганістані.
Тезово передам свою НЕЗМІННУ позицію щодо оцінки участі українців у Афганській війні. Перед цим нагадаю, що після свої служби в Афганістані 19831985 я ще в 1987 році ПУБЛІЧНО виступив за військову службу українців ЛИШЕ на території України, а перебування радянських військ в Афганістані назвав ОКУПАЦІЮ.
1.
Так званий интернациональный долг в Афганістані як складова ідеології русского міра.
На жаль, останні кілька десятків років моя позиція про МАРАЗМАТИЧНІСТЬ і НЕАДЕКВАТНІСТЬ терміну воїниІНТЕРНАЦІОНАЛІСТИ не була підтримана ні більшістю афганців, ні владою.
Справа в тому, що афганська номенклатура ревно служила Кучмі, Януковичу та їх партіям, цілувала руки московським попам й водночас активно ділила посади, квартири, машини і медальки від влади.
Наша ж афганська меншість брала активну участь в Помаранчевій революції, створила Афганську сотню під час Революції гідності та всіляко допомага нашій боротьбі в російськоукраїнській війні.
Саме війна проти України, яка прикриваться черговою інтернаціональновизвольною місію русского міра, підтверджу мою тезу про шкідливість використання міфу про интернациональный долг в Афганістані.
Натомість ДО СЬОГОДНІ, офіційна афганська номенклатура гордо назива себе воїни інтернаціоналісти.
Це при тому, що їхні так звані побратимиінтернаціоналісти з РФ в перших рядах чергової російської интернациональной миссии за знищення України та українців.
Відрадно, що наша позиція і передовсім 10річна війна Росії проти незалежної України суттво вплинула і на позицію українського суспільства.
Так згідно останнього соціологічного дослідження лише 7,3 відсотка вважають війну СРСР в Афганістані інтернаціональним обовязком, а 74, 2 імперською війною, яку вів комуністичний режим.
2.
Що ж робити з памятниками та знаками тим, хто загинув у війні в Афганістані.
На мо переконання, памятники, де вшановуються жертви війни мають бути збережені як символ трагедії українців, які в часи бездержавності мусили воювати за інші імперії.
Натомість, на памятниках пропаганди интернациональному долгу советской армии повинні змінитися надписи або вони мають перемістися до музеїв доби тоталітаризму.
3.
Що робити з афганською номенклатурою за бюджетні кошти Впевнений, що вже давно настав час ПОВНІСТЮ зупинити фінансову підтримку із бюджетів воюючої України афганської вірноменклатури, яка вже більш як 30 років паразиту на героїзмі так званих воїнівінтернаціоналістів радянської армії в Афганістані.
Водночас держава повинна поважати родини загиблих воїнів і тих, хто отримав поранення і пройшов через випробування тію війною.
Бо сотні тисяч молодих українців не по своїй волі стали заручниками і жертвами афганської авантюри московських старців із політбюро комуністичної партії радянського союзу.
І спеціальні слова подяки та підтримки моїм афганським друзям, які нині передають досвід молодим воїнам ЗСУ та допомагають свою волонтерською працею наближати перемогу над російською ордою країнитерориста війсьвого злочинця Путіна.
П.С.
Подяка команді Національного військовоісторичного музею України за підтримку цього заходу та цікаву й пізнавальну екскурсію залами Музею НАСТАВ час остаточно зруйнувати російський міф про воїнівІНТЕРНАЦІОНАЛІСТІВ в АФГАНІСТАНІ.
З нагоди 45роковин введення обмеженого контингенту радянських військ в Афганістан та з ініціативи Інституту національної памяті відбувся круглий стіл щодо сучасної оцінки війни в Афганістані.
Тезово передам свою НЕЗМІННУ позицію щодо оцінки участі українців у Афганській війні. Перед цим нагадаю, що після свої служби в Афганістані 19831985 я ще в 1987 році ПУБЛІЧНО виступив за військову службу українців ЛИШЕ на території України, а перебування радянських військ в Афганістані назвав ОКУПАЦІЮ.
1.
Так званий интернациональный долг в Афганістані як складова ідеології русского міра.
На жаль, останні кілька десятків років моя позиція про МАРАЗМАТИЧНІСТЬ і НЕАДЕКВАТНІСТЬ терміну воїниІНТЕРНАЦІОНАЛІСТИ не була підтримана ні більшістю афганців, ні владою.
Справа в тому, що афганська номенклатура ревно служила Кучмі, Януковичу та їх партіям, цілувала руки московським попам й водночас активно ділила посади, квартири, машини і медальки від влади.
Наша ж афганська меншість брала активну участь в Помаранчевій революції, створила Афганську сотню під час Революції гідності та всіляко допомага нашій боротьбі в російськоукраїнській війні.
Саме війна проти України, яка прикриваться черговою інтернаціональновизвольною місію русского міра, підтверджу мою тезу про шкідливість використання міфу про интернациональный долг в Афганістані.
Натомість ДО СЬОГОДНІ, офіційна афганська номенклатура гордо назива себе воїни інтернаціоналісти.
Це при тому, що їхні так звані побратимиінтернаціоналісти з РФ в перших рядах чергової російської интернациональной миссии за знищення України та українців.
Відрадно, що наша позиція і передовсім 10річна війна Росії проти незалежної України суттво вплинула і на позицію українського суспільства.
Так згідно останнього соціологічного дослідження лише 7,3 відсотка вважають війну СРСР в Афганістані інтернаціональним обовязком, а 74, 2 імперською війною, яку вів комуністичний режим.
2.
Що ж робити з памятниками та знаками тим, хто загинув у війні в Афганістані.
На мо переконання, памятники, де вшановуються жертви війни мають бути збережені як символ трагедії українців, які в часи бездержавності мусили воювати за інші імперії.
Натомість, на памятниках пропаганди интернациональному долгу советской армии повинні змінитися надписи або вони мають перемістися до музеїв доби тоталітаризму.
3.
Що робити з афганською номенклатурою за бюджетні кошти Впевнений, що вже давно настав час ПОВНІСТЮ зупинити фінансову підтримку із бюджетів воюючої України афганської вірноменклатури, яка вже більш як 30 років паразиту на героїзмі так званих воїнівінтернаціоналістів радянської армії в Афганістані.
Водночас держава повинна поважати родини загиблих воїнів і тих, хто отримав поранення і пройшов через випробування тію війною.
Бо сотні тисяч молодих українців не по своїй волі стали заручниками і жертвами афганської авантюри московських старців із політбюро комуністичної партії радянського союзу.
І спеціальні слова подяки та підтримки моїм афганським друзям, які нині передають досвід молодим воїнам ЗСУ та допомагають свою волонтерською працею наближати перемогу над російською ордою країнитерориста війсьвого злочинця Путіна.
П.С.
Подяка команді Національного військовоісторичного музею України за підтримку цього заходу та цікаву й пізнавальну екскурсію залами Музею
Останні новини
більше новин