Чому Мінцифра втратила Армію дронів
www.pravda.com.ua
Tue, 26 Nov 2024 18:00:00 +0200
Протягом минулого тижня роль Мінцифри в секторі нацбезпеки, мяко кажучи, сильно зменшилася.
І судячи з сьогоднішніх постів її очільника, Мінцифра вже остаточно це прийняла.
Формально вона поки зберіга вплив на Brave 1 кластер для розвитку військових технологій в Україні та представництво на Ставці Верховного Головнокомандувача, але остаточно втратить контроль над бюджетом на Армію дронів, а це близько 50 мільярдів гривень на рік.
Думаю, що всі, хто мене зна, розуміють, що я вважаю цю подію скоріше позитивною, і про проблеми, які до цього привели, почав говорити ще рік тому.
Що ж сталося За час повномасштабної війни Мінцифра дуже швидко перебрала на себе повноваження і бюджети у сфері закупівлі дронів.
На початку великої війни Міноборони та Генштаб мали справитися з лавиною задач від не програти прямо зараз до мобілізувати, одягнути та озброїти армію, яка виросла у понад 4 рази, в умовах, коли бюджету на це і приблизно не вистачить.
На той момент органічніше було б, щоб питання дронів підхопив Мінстратегпром з Укроборонпромом, але Мінцифра з Держспецзвязком були політично сильнішими і більш спритними. У вас може виникнути питання чому саме Держспецзвязок.
Насправді тут нема раціональної відповіді.
Просто у Мінцифри та їхніх політичних партнерів наприклад, СБУ не було іншого зрозумілого інструменту, а створювати новий чомусь не стали.
Таким не дуже природнім чином служба, яка б мала забезпечувати інші органи влади захищеним звязком, різко стала практично Міністерством дронів з величезним бюджетом і повноваженнями.
Зараз їхні можливості в оборонних закупівлях вже значно виходять за межі суто роботизованих платформ.
В принципі, якщо не звертати уваги на корупційні моменти, перший з яких закупівлю дронів Autel по майже вдвічі завищеній ціні нещодавно розмотало hromadske, таку залученість можна було б вважати прагненням держорганів підтримати одне одного в тяжкий момент.
Але далі, як це часто бува, новоутворення стало рости зі швидкістю злоякісної пухлини. Я думаю, мало хто з вас розумі, яка кількість політичних скандалів та відставок насправді була завуальованою боротьбою за вплив на бюджет на дрони.
А коли вони такими не були, то все одно використовувалися з цію метою.
Яскравий приклад нещодавня спроба забрати право на далекобійні удари з рук ще живого Буданова на користь коаліції Мінцифри та СБУ, яка сталася одночасно з корупційним скандалом навколо закупівель ГУР.
З того, що залишаться за лаштунками, різної успішності спроби Мінцифри впливати на те, хто стане Міністром оборони, Головнокомандувачем ЗСУ та їхніми заступниками.
Чому навколо саме бюджету на дрони йде настільки запекла боротьба Багато в чому тема дронів мені нагаду будівництва до вро2012.
Коли кожен обкт суперунікальний і можна обґрунтувати будьяку вартість.
З дронами ситуація подібна, тільки тут все ще цікавіше бо їхні закупівлі було засекречено, нехай і на законних підставах.
Тож можна купувати будьякий дрон Х у компанії Y за ціною Z, легко обґрунтовуючи це і тут же засекречуючи.
Тому я глибоко переконаний, що у разі розсекречення закупок Армії дронів ми можемо побачити щось значно цікавіше ніж Аутели за дві ціни. Зараз у соцмережах відбувалась цікаве дводумство люди продовжували хвалити Мінцифру яка щороку через Держспецзвязку витрачала понад мільярд доларів на дрони і робити збори на дрони та РЕБ.
Одного разу в 2022му навіть я робив репост збору на морські платформи від Армії дронів.
Але чим далі, тим менше яскраві презентації та звіти Мінцифри могли переконати когось обізнаного з ситуацію на землі.
Погляньте хоча б на звіт Мінцифри за минулий рік.
Він так і не відповіда на запитання, на що конкретно ми витратили 40 мільярдів гривень у 2023 році, хоча абстрактний захоплюючий ефект, звичайно, виклика. Проблема в тому, що якість і кількість дронів від держави, які дійшли до підрозділів, абсолютно конкретна, як і те, що росіяни вже наздогнали нас у виробництві зброї, яку ми винайшли, але чомусь не змогли масштабувати краще за них.
Подивімося правді в очі, ми уже не мамо переваги в дронах.
І нам треба дуже поборотися, щоби не почати в них програвати в 2025му.
Іншою проблемою стало те, що ринок дронів засекреченим і закритим.
І це призводить до незрозумілих правил гри, наслідком яких те, що значна кількість компаній X, які постачають дрони Y, можуть бути трохи повязані з політиком Z і тут ви можете почути, як дуже очікувані, так і цілком несподівані прізвища.
На мою скромну думку, дрони зараз це щось типу приватизації в 90х чи того ж вро 2012 ще одна історія, яка породить в нашій країні окремий прошарок дуже заможних людей.
Або зробить когось вже заможного ще заможнішим. І річ тут не тільки в попередніх керівниках Держспецзвязку чи Мінцифри.
Річ у тому, що з такими правилами гри надто великою буде спокуса в неї зіграти не на користь держави.
Ще рік тому, коли тодішн керівництво Держспецзвязку затримали за підозрою в розкраданні, я написав, яким бачу вихід з ції ситуації.
Він зводиться до 6 простих пунктів.
Процитую їх дослівно Потрібна повна незалежність сектора оборони в сфері кіберзахисту від Державної служби спеціального звязку та захисту інформації ДССЗЗІ.
І передача ІТсектору Міноборони права визначати вимоги до кіберзахисту систем ЗСУ. Передача питання дронів від Держспецзвязку в профільні міністерства Мінстратегпром та Міноборони.
Повний перезапуск ДССЗЗІ, а не лише зміна кількох людей, вину яких будуть ще довго доводити.
Створення системи антикорупційного громадського нагляду за ДССЗЗІ.
Зняття раз і назавжди з другого читання закону 8087, з яким я боровся з першого до останнього дня на посаді та який писали під керівництвом людей, яких зараз судять за розкрадання.
Глибокий, публічний і прискіпливий аудит закупівель по Армії дронів.
Щодо останнього пункту у мене серйозні питання до НАБУ, яке явно не прагне виділяти на це достатньо ресурсів.
Сподіваюся, що з послабленням ролі Мінцифри та після публікації першого незалежного розслідування на тему дронів це зміниться.
Не хотілося б присвячувати окрему колонку цьому питанню, пане Кривоносе. Що ж стосуться зміни влади, я справді радий, що вона пройшла конструктивно і без великих міжнародних скандалів, які могли б підірвати наш імідж на міжнародній арені.
У нас там і так зараз все буде весело.
Стріляти собі ж в ногу було б не на часі.
Тому я без жодної іронії вдячний Мінцифрі за те, що вони сьогодні зупинили частину своїх прихильників.
Сподіваюся, що перехідну книгу вони теж підготують. Бажання не робити з ції ситуації скандал, який Україні обійдеться дорожче, ніж мільярд доларів на дрони, однію з причин, чому я дуже акуратно коментую ці події і вже більше року не даю інтервю на цю чи повязані теми.
Деякі речі нам потрібно навчитися робити, не виносячи сміття з хати.
Навіть якщо нам не дуже подобаються ті, з ким ми в ній сидимо.
Я щиро сподіваюся, що в подібному дусі проходитиме і більшість інших політичних протистоянь.
Це дуже важливо, якщо ми хочемо жити.
Щодо нового керівника Держспецзвязку скажу лише, що наші з ним минулі протистояння на всіх майданчиках памятатимуть ще довго, і я дуже сподіваюся, що його призначення на цю посаду суто тимчасовим рішенням.
Але річ не лише в ньому особисто, а в системі.
Якщо ми хочемо, щоб армія стала цифровізованою і роботизованою, потрібно виконати написані вище 6 пунктів.
І почати варто з того, щоб забрати у Держспецзвязку закупівлі дронів.
В іншому випадку більшість реформ будуть лише переставлянням ліжок самі знате де із зарання відомим результатом.
P.
S.
Ця колонка мою субктивною думкою, але дуже сподіваюся, що окремі закупівлі отримають цілком процесуальну оцінку, а антикорупційна система продемонстру свою неупередженість.
Бо політична відповідальність вже понесена.
Хотілося б, щоб була не тільки вона.
Останні новини
більше новин