Про «онуків Трампа», війну, психоз та економіку.

В останні 3-5 днів був свідком глобальної хвилі домислів на тему «Трамп та війна в Україні». Жорнова ЗМІ перетирають у пил навіть дрібні витоки інформації, частина яких виявляється інсинуаціями. Наче б то солідне видання WP пише про розмову Трампа з ху-лом, але адміністрація ху-ла взагалі спростовує сам факт розмови (хоча слова, надруковані в WP проти, слів Пєскова виглядають більш солідно). Якийсь радник Трампа наче говорить про те, що повернути Крим Україні буде не реально, але сам Трамп публічно відхрещується від цієї думки. ЗМІ навіть ловлять те, що перемостив син Трампа. А що далі? Дані про те, які пазли складають онуки Трампа? Чи є на тих пазлах Крим?

Заяви про буферну зону з британськими солдатами взагалі викликають питання: а «британські солдати» знають, що Трамп їх вже відправляє в Україну? На жаль, деякі лідери думок рясно підкидують дрова в це вогнище психозу, що дезорієнтує суспільство і навіть владу. Такий психоз на руку тільки росіянам. Тому закликаю його припинити. Бо факти такі:

1. Трамп стає президентам США тільки після 20 січня.
2. Трамп навряд чи має уяву про реальну ситуацію навколо України, оскільки йому ще недоступні дані ЦРУ, АНБ та інших відомств. 99%, що він (та його команда, яку він ще навіть не сформував) вивчають «українській ребус».
3. Між Трампом та Зеленським встановлений прямий контакт, що офіційно підтверджено адміністрацією Зеленського.

Що стосується майбутнього, то глибина захисту Трампом України залежить не тільки від самих переговорів, а й від наявних ресурсів та переваг в самій Україні. На сьогодні Україна має такі ресурси:

Позитивні

1

Президент України, який не втік коли росіянці вже бігали по Києву, та який точно не дасть задню зараз, коли ситуація в 100 разів краща ніж була в 2022 році. Його риторика точно налаштовує партнерів не думати про торгівлю українськими землями.

2

Великій рівень зацікавленості у перемозі України з боку країн Балтії, Фінляндії, Польщі, прихильність керівництва Єврокомісії та більш менш ефективна робота нашого дипломатичного корпусу.

3

Курська операція, яка по-суті помножила на нуль бажання ху-ла ділити Україну по ситуації на фронті. А якщо додати, що тепер Курська АЕС в радіусі ураження української артилерії, а у випадку застосування ДРГ – й міномету, то це щось краще за Будапештський меморандум.

Негативні

1

Корупція в Україні тягне нас назад у московські болота. Чесно, я не розумію нашу владу, яка заперечує корупцію і той факт, що іноді вона підміняє систему управління. Замість заперечень – краще боротьбу з корупцією очолити, тим більше, що певні результати є. І Трамп і Венс під час виборчої компанії неодноразово звертались до цього проблемного питання: «чи можна відправляти допомогу в корумповану країну?». Можливо, вже настав час виконати поради Лі Куан Ю про «посадити трьох друзів».

2

Дупа в економіці, яка потребує негайного лікування. В нас чиновники в фінансово-економічній сфері зайняті якоюсь дріб’язковою метушньою. Обмін копійок на примарні шаги, дебільна гра в паровозик (плаваючий курс) на валютному ринку, крива монетарна політика, макро-прогнози, які не відбуваються – і все це заливається гівняним PR для населення, мовляв «все в порядку». Нічого не в порядку. В країні мінімум вільних 20 млрд доларів на руках, а ми не можемо залучити їх в кредитування, бо НБУ нарегулювався до того, що в наших банках депозити в доларах приймають під 0,5-1%, в той самий час як Казначейство США позичає під 5%. Неузгодженість монетарної та фіскальної політики взагалі призвела до необхідності підвищувати податки, а драконівські умови, на яких НБУ позичає гроші Уряду через ОВДП, продовжує виглядати як публічне ґвалтування Мінфіну. Можу назвати ще сотню економічних проблем, прибирання яких зробило б нашу економіку сильнішою. Але допис не про них. Стратегічно, краща ситуація в економіці означає меншу залежність від міжнародних партнерів. Тож із обтяження в переговорах цей фактор потрібно перетворити на сприятливий.

Є такий давній прийом в системі прийняття переговорних рішень: перш ніж почати перемовини потрібно запустити кілька інформаційних сентенцій і дивитись на реакцію майбутніх учасників переговорів. Таким чином, одна сторона промацує відношення інших сторін до тих або інших питань. Я не просто впевнений, я знаю, що оці інформаційні вкиди про Крим та інші подібні питання як раз і є такими інформаційними сентенціями, якими промацують і РФ, і Україну. Після аналізу реакцій на ці сентенції я для себе нічого нового не виявив:

• Нам не буде соромно за ЗСУ та за Зеленського, позиція якого є на всі 100% проукраїнською;
• Х-ло не зміниться, Трамп має це розуміти;
• Нам потрібно боротись з корупцією і витягувати національну економіку з дупи.

Позицію США по Україні потрібно не обговорювати, а позитивно впливати на неї, бо позиція по Україні ще формується і залежить від нашої з Вами роботи. І не слухайте байки пройдисвітів про «онуків Трампа», а їх в нього виявляється багато ))) Ну а кому вже так хочеться прочитати про онуків Трампа – перше посилання на інформаційні матеріали.