Близько третини українців оцінюють добробут своєї родини як «дуже поганий». Тоді як 16% – як дуже хороший. Про це свідчать результати опитування Центру Разумкова. 

У травні 2021 р. лише 36% оцінювали добробут своєї родини як «дуже» або «досить» поганий, 48% — як «не поганий і не добрий», 14% — як «добрий» або «дуже добрий»). У вересні–жовтні 2022 р. дещо зросла частка громадян, які оцінювали його як «дуже» або «досить» поганий» (до 39%), частка тих, хто вважав його «добрим» або «дуже добрим», знизилася до 10%.

За даними опитування, проведеного у лютому–березні 2023 р., так само, як і оцінка економічної ситуації в країні, оцінка добробуту родини дещо покращилася і стала близькою до показників, які були зафіксовані у травні 2021 р.: 35% оцінювали його як «дуже» або «досить» поганий, 50% — як «не поганий і не добрий», 12% — як «добрий» або «дуже добрий». У грудні 2023 р. оцінки рівня добробуту власної родини дещо погіршилися (відповідно 37%, 51% і 10,5%) і статистично значуще не відрізнялися від тих, які спостерігалися у вересні–жовтні 2022 р.

Однак, результати опитування, проведеного у вересні 2024 р. (відповідно 31%, 50% і 16%) демонструють деяке покращення порівняно з груднем минулого року і є навіть дещо кращими за показники «довоєнного» 2021 року.

При оцінюванні рівня матеріального добробуту власної родини з точки зору того, які покупки дозволяють здійснювати родинні доходи, після початку повномасштабної агресії порівняно з червнем 2021 р. дещо зросла як частка громадян, які відповідають, що ледве зводять кінці з кінцями, грошей не вистачає навіть на необхідні продукти (з 9% у червні 2021 р. до 12% у вересні 2024 р.) так і частка тих, хто відповідає, що живе забезпечено, але зробити деякі покупки поки що не в змозі (купити квартиру, автомобіль) (з 6% до 9%), при зменшенні частки тих, хто відповідає, що їхній родині «у цілому на життя вистачає, але придбання речей тривалого вжитку, таких як меблі, холодильник, телевізор, уже викликає труднощі» (з 44% до 41%).

Приблизно рівними серед громадян є частки тих, хто відповідає, що при купівлі продуктів харчування частіше намагаються купувати найдешевші продукти, менше зважаючи на їх якість (44%), і тих, хто частіше дозволяє собі купувати більш якісні (більш корисні чи смачні) продукти, навіть якщо вони дорожчі (45%). Останні становлять лише 15% серед тих, хто відповідає, що «ледве зводять кінці з кінцями» і 81% серед тих, хто відповідає що «живуть забезпечено».

Порівняно з 2005 роком з 38% до 54% зросла частка громадян, які основну частину засобів до існування отримують за рахунок заробітної плати і з 38% до 29% зменшалася частка тих, хто живе переважно за рахунок пенсії, стипендії, грошової допомоги чи аліментів, з 7% до 2,5% — за рахунок запасів чи доходів, отриманих у підсобному господарстві, на земельній ділянці, з 5% до 3% — за рахунок побічних приробітків, з 3% до 2% — за рахунок доходів від підприємництва.

Нагадаємо, українці найбільше економлять на кондитерських виробах, рибі та морепродуктах. Через зростання цін на продукти під час війни майже дві третини (64%) опитаних обирають дешевші продукти, майже половина частіше готують їжу вдома (48%).

Також війна змусила зрізати бюджет на харчування. Найсильніше ці зміни відчутні серед опитуваних старше 56 років – серед них економлять складає 77%.

До слова, більшість українців готові терпіти війну, скільки це буде потрібно. Найбільша готові до таких очікувань люди, віком від 18 до 29 років. 

Згідно з новими даними КМІС, станом на жовтень 2024 року 63% українців все ще готові терпіти війни стільки, скільки буде потрібно, хоча ця цифра знизилася в порівнянні з попередніми місяцями. При цьому 6% відповіли, що готові лише на рік, що разом складає 69% тих, хто налаштований на відносно довгий термін. Частка тих, хто припускає коротший запас міцності (декілька місяців-пів року), залишилася стабільною на рівні 19%.