Влада Грузії напередодні парламентських виборів вжила заходів, які дали їй перевагу. Про це йдеться у звіті спостережної місії Бюро демократичних інститутів та прав людини (БДІПЛ), повідомляє Sova.

Міжнародна місія наголосила, що деякі кроки, які керівна партія зробила перед виборами, дали їй перевагу. Зокрема, серед таких спостерігачі вказали на програму амністії за список злочинів, яка стосується великої кількості людей. Вони стверджують, що такий крок дав керівній партії «неправомірну перевагу», а також він «стер межу між партією і державою, що суперечить передовій міжнародній практиці та зобов'язанням, взятим перед ОБСЄ».

Крім того, Центрвиборчком не дозволив місцевим спостерігачам і представникам політичних партій бути присутніми на перевірці електронних виборів і надав відповідну документацію в обмеженому обсязі, тим самим обмеживши прозорість.

Спостерігачі розповіли, що у жовтні Центрвиборчком доручив компанії провести нову перевірку пристроїв спеціально до парламентських виборів. Хоча два з трьох етапів перевірки було завершено, відповідний звіт не було опубліковано до дня голосування.

«Ключові зацікавлені сторони, такі як політичні партії та місцеві спостерігачі, не були допущені до участі в процесі аудиту і мали обмежений доступ до відповідної документації, що обмежувало прозорість і суперечило передовій міжнародній практиці», – зазначили міжнародні спостерігачі.

Зокрема, Бюро демократичних інститутів та прав людини відзначило й тиск на громадян. Вони акцентували, що повідомлення про залякування, примус і тиск викликають занепокоєння, оскільки деякі виборці можуть бути не в змозі вільно обирати і бояться вільно голосувати.

У доповіді БДІПЛ також описуються і випадки можливого порушення таємниці голосування. «Камери часто дивилися прямо на пристрої ідентифікації виборців або кабіни для голосування, що потенційно ставило під загрозу таємницю голосування», – розповіли вони.

Також спостерігачі зазначили, що за межами виборчих дільниць обліком виборців займалися невідомі, а всередині дільниць – представники партій. 

«За звітами спостерігачів міжнародної моніторингової місії, на 4% виборчих дільниць голосували цілі сім'ї або групи людей одночасно. У низці випадків спостерігачі Міжнародної моніторингової місії отримували повідомлення про ймовірні звинувачення в підкупі виборців», – додали у звіті БДІПЛ/ОБСЄ.

Нагадаємо, двоє громадян Грузії затримано за звинуваченням у вкиданні бюлетенів у день парламентських виборів 26 жовтня, повідомило МВС країни. За даними відомства, правопорушення сталося на виборчій дільниці у Марнеульському районі.

Водночас Генеральна прокуратура Грузії повідомила, що зараз веде розслідування 47 кримінальних справ щодо можливої ​​фальсифікації парламентських виборів. Там також додали, що громадяни, які заявляли про масову фальсифікацію в ході виборчого процесу, відмовляються від надання свідчень у прокуратурі, що ускладнює розслідування.

Раніше президентка Грузії Саломе Зурабішвілі під час брифінгу заявила, що не піде на допит до Генеральної прокуратури, куди її викликали у рамках справи про можливу фальсифікацію парламентських виборів, які відбулися у суботу, 26 жовтня. Сама вона при цьому звинувачує у підтасовуванні грузинську владу.

Як відомо, 30 жовтня прокуратура Грузії на підставі звернення Центральної виборчої комісії розпочала розслідування «за фактом передбачуваного шахрайства на парламентських виборах, що має ознаки злочину», передбаченого відповідною статтею Кримінального кодексу Грузії. У зв'язку з цим президента Саломе Зурабішвілі викликали на допит.