Вранці 29 жовтня в чеченському Гудермесі спалахнув дах однієї із будівель на території «російського університету спецназу» (або «університету Путіна») – найбільшої бази в країні з підготовки найманців на війну проти України. Як заявив глава республіки Рамзан Кадиров, це результат першої атаки безпілотників на регіон, проте в офіційному зведенні Міноборони Росії за цей день цей удар не згадується.

За словами політика, будівля була порожньою, тому ніхто не постраждав, але вже надвечір він змінив свою версію – через атаку нібито загинули українські військовополонені. Наскільки правдоподібними є слова Кадирова і які існують версії події, розбиралася редакція проєкту Радіо Свобода Кавказ.Реалії.

Згідно з офіційним повідомленням у телеграм-каналі голови Чечні, ймовірна атака безпілотника сталася о 6:30 ранку. Дах вдалося загасити, ніхто не постраждав, на роботу «університету спецназу» те, що трапилося, не вплинуло. Скільки було безпілотників, невідомо.

«Слідчі органи взялися за розслідування події та встановлення причетних до злочину осіб», – заявив політик. В управлінні слідчого комітету по Чечні та федерального СК ніяких повідомлень , що би підтверджували це, немає.

Того ж ранку в Міноборони Росії заявили про збиті вночі сім українських дронів у Бєлгородській, Курській та Брянській областях, а також над Чорним морем. Чечня у щоденному зведенні відомства не згадувалася.

Ще до підтвердження від Кадирова про пожежу після атаки «університету» повідомив чеченський опозиційний телеграм-канал NIYSO – за його даними, перед загорянням пролунало два вибухи. На супутникових знімках, зроблених Радіо Свобода, видно задимлення на території тренувальної бази.

Пізніше про інспекцію прозвітував і Рамзан Кадиров – на відеозаписі видно вибиті вікна на даху будівлі, згідно з фотографіями від активістів опозиційного руху, також була пошкоджена покрівля будівлі. При цьому всередині постраждалої будівлі немає меблів або інших предметів обстановки – вона дійсно виглядає порожньою.

Увечері 29 жовтня голова Чечні знову прокоментував атаку на Гудермес, несподівано заявивши, що жертви таки є – «серед українських полонених», яких нібито утримують на кожному «стратегічному об’єкті в республіці». Точної кількості загиблих він не назвав, обмежившись згадкою про не менше за десяток людей.

Якихось підтверджень цих слів політик не навів, раніше про таку кількість українських солдатів у чеченському полоні не повідомлялося. Жодних даних про розміщення військовополонених у Чечні від правозахисників раніше також не надходило – їх показали у Чечні лише одного разу, у жовтні 2022 року. Тоді троє дітей Кадирова повернулися додому після поїздки на окуповані території України та нібито привезли полонених, яких їм удалося захопити. Куди їх відправили після відвідин резиденції глави Чечні, не повідомлялося.

Зараз Кадиров дав вказівку всім командирам воюючих на боці Росії чеченських підрозділів не брати в полон українців, що є порушенням міжнародного права.

Колишній прессекретар воюючого на боці України чеченського батальйону імені Шейха Мансура Іслам Бєлокієв у коментарі журналісту проєкту Кавказ.Реалії заявив, що слова Кадирова про українських військовополонених у Гудермесі – це неправда.

«У Чечні немає українських полонених. Їх утримують в інших регіонах, «кадировці» іноді їздять туди для зйомок. Лише іноді їх можуть тимчасово, причому лише кілька людей, привезти до Чечні для постановочного відео, а потім одразу відвозять назад», – заявив Бєлокієв.

На його думку, заявою про утримання полонених у Чечні Рамзан Кадиров хоче захистити важливі для нього об’єкти від ударів українських дронів. Але тут, за словами Бєлокієва, виникає питання – чи літальний апарат, що дійсно атакував «університет», запущений силами Збройних сил України чи за атакою можуть стояти опоненти нинішнього керівництва республіки всередині Росії?

Безпілотник запущений з Північного Кавказу?

На запитання, чому «російський університет спецназу» не забезпечили антидроновим захистом, учасник міжнародного розслідувального співтовариства InformNapalm припустив, що у Росії не вистачає засобів ППО для прикриття арсеналів з боєприпасами и нафтосховищ у більш наближених до лінії фронту Ростовської області та Краснодарському краї, які регулярно атакують.

Напередодні український телеканал «Суспiльне» з посиланням на джерела у спецслужбах країни повідомив, що безпілотники могли бути запущені з території Інгушетії чи Дагестану. За даними розслідувача з InformNapalm, який побажав залишитися анонімним, такий сценарій гіпотетично можливий з огляду на напруженість на Кавказі через боротьбу за маркетплейс Wildberries між Кадировим та його оточенням з одного боку та правлячими кланами сусідніх Дагестану та Інгушетією з іншого.

«Але й Україна впродовж останніх місяців демонструє зростання потенціалу застосування дронів, які досягають досить віддалених об’єктів. У свою чергу відсутність згадки атаки у зведенні Міноборони вказує на різночитання в трактуванні ситуації між федеральним центром і керівництвом Чечні. У будь-якому випадку оголошена Путіним так звана «СВО», а по суті повномасштабна війна, бумерангом досягає все більшої кількості регіонів. І це додатковий фактор соціальної напруги», – вказує представник InformNapalm.

Чеченський правозахисник Абубакар Янгулбаєв у розмові з проєктом Кавказ.Реалії сумнівається у причетності ЗСУ до атаки на Чечню.

«Зазвичай після кожної успішної акції українські військові не приховують своєї причетності до неї, тим більше йдеться про дуже медійний об’єкт. На момент нашої розмови таких повідомлень немає. Те, що про атаку БПЛА не повідомляє Міноборони, а ініціатором новини став Кадиров, може свідчити про причетність до атаки когось із місцевих жителів», – розмірковує Янгулбаєв.

При цьому правозахисник наголошує: загалом влада Чечні почувається в безпеці від зовнішніх атак, а кадировські силовики зосереджені на придушенні внутрішнього протесту.

Існує й інша версія – атака могла бути інсценована владою Чечні, щоб показати Москві вразливість республіки та вибити додаткове фінансування на створення системи протиповітряної оборони.

«Поки що недостатньо інформації, щоб сказати точно, хто стояв за ударом по території «університету». Проте вкрай наївно вважати, що Кадиров може проводити подібні інсценування самостійно, приховавши це від ФСБ. Тому цю версію ми виключаємо», – заявив представник опозиційного чеченського телеграм-каналу NIYSO. Ми приховали його ім’я через репресивне російське законодавство та можливі переслідування з боку чеченських силовиків.

Активіст нагадав, що раніше безпілотники атакували навіть московський Кремль, який від лінії фронту розташований набагато далі і має бути захищений набагато ефективніше, ніж Гудермес. Тому відсутність антидронового захисту в «університеті спецназу» не повинна дивувати. З іншого боку, вважає співрозмовник, самому Рамзану Кадирову вигідніше видати все за атаку ЗСУ, ніж визнати відродження фактично партизанського підпілля всередині республіки.

«Ми вважаємо, що серед жителів Чечні піднімаються антиросійські настрої. Формування диверсійних груп логічне в цій ситуації. Дрони давно стали загальнодоступною зброєю, і ми впевнені, що опір може мати потрібні навички і ресурси для подібних атак», – підсумував представник NIYSO.

Іміджеві втрати

У червні цього року українські дрони вперше атакували Північну Осетію та, за непідтвердженою інформацією, Дагестан. У випадку з Чечнею, на думку військового аналітика Яна Матвєєва (якого в РФ вважають «іноагентом»), швидше йдеться все ж таки про атаку України – і швидше заради удару по іміджу, ніж для реальної шкоди.

«Це швидше демонстрація можливостей. Зрозуміло, що порівняно малопотужний дрон, швидше за все, це був «Лютий», не міг сильно пошкодити будівлю та завдати серйозної шкоди. Просто ЗСУ вкотре продемонстрували незахищеність російських тилів», – вважає експерт.

Незахищеність, на його думку, пов’язана з великими просторами Росії та слабкістю ППО перед безпілотниками. Тому дрони ЗСУ завжди в якійсь кількості прориватимуть лінії оборони та проникатимуть углиб країни.

«Швидше за все, ніякого глибокого підтексту у відсутності коментаря Міноборони [про удар по Гудермесу] немає. Ймовірно, удар намагалися приховати, але якщо фото даху «університету спецназу», що горить, потрапило в ЗМІ, Кадиров вирішив не відмовчуватися, а опублікував пост з обтічними формулюваннями. Він любить напустити туману», – підсумував Ян Матвєєв.

Російський заслужений військовий льотчик генерал-майор Володимир Попов у коментарі російському виданню «Московський комсомолець» припустив, що БПЛА міг бути запущений Збройними силами України з донецького напрямку та залишився непоміченими над Ростовською областю та Краснодарським краєм завдяки польоту на малих та надмалих висотах, тобто лише кілька десятків метрів.

Української версії атаки дотримується військовий експерт Юрій Федоров. У розмові з редакцією Кавказ.Реалії він порадив не довіряти повідомленням спецслужб будь-якої зі сторін, а запуск дрона силами ЗСУ він назвав найбільш вірогідним з технічного погляду варіантом.

Головний пункт вербування

«Російський університет спецназу», який носить ім’я президента Володимира Путіна, офіційно є автономною некомерційною організацією додаткової освіти і спортивно-стрілецьким клубом. Незважаючи на регулярні тренування на його території військовослужбовців, формально «РУС» не підпорядковується жодному із силових відомств і має лише ліцензію чеченського Міносвіти.

Після початку масштабної війни РФ проти України у лютому 2022 року «університет» став найбільшим плацдармом з підготовки найманців з усієї країни. Спочатку повідомлялося, що щотижня в ньому готують близько 200 так званих «добровольців». Коли нинішнього серпня Путін відвідав «університет», Рамзан Кадиров відзвітував, що з початку повномасштабної війни в Україні там нібито підготували 47 тисяч бійців, у тому числі 19 тисяч «добровольців». Перевірити ці дані неможливо.

За значними цифрами стоять не лише жителі півторамільйонної Чечні, а й насамперед найманці з інших регіонів. Їх видають за чеченців і записують у поспіхом створені підрозділи «Ахмат», заявив раніше голова чеченської політичної організації «Єдина сила» Джамбулат Сулейманов, що базується в Європі.

Насправді пройти двотижневу підготовку перед відправленням на фронт в «університеті» може будь-який росіянин, якому навіть покриють витрати на поїздку до Чечні.

Фінансові можливості організації дозволяють вести поставлену на потік роботу. Тільки у вигляді «добровільних пожертв» структура в 2022 році отримала 349 млн рублів – уп’ятеро більше, ніж роком раніше. У 2023 році в «РУС» надійшов 451 млн рублів, у тому числі 164 млн у вигляді прибутку від своєї діяльності та 286 млн як пожертвування.

Джерело коштів стало відоме під час журналістського розслідування. У 2022-му і на початку 2023 року «РУС» з Гудермесу витратив близько 980 млн рублів. Майже половина цієї суми надійшла від бізнес-структур чеченського підприємця Мовсаді Альвієва, наближеного та односельця глави республіки Рамзана Кадирова, писали «Важливі історії».

При цьому в Чечні відзвітували, що на забезпечення учасників вторгнення республіка нібито витратила близько 36 млрд рублів. Заявляється, що всі ці гроші надходять із фонду. При цьому 2023 року баланс фонду становив 5,3 млрд рублів, а 2022 року – 6,3 млрд. Перевірити суми вказаних Кадировим витрат неможливо.

Радіо Свобода