Військові потреби чи економічний крах: куди веде скасування бронювання
glavcom.ua
Thu, 24 Oct 2024 09:32:00 +0300
Мистецтво державної політики, особливо в демократичних країнах, – знаходити, забезпечувати і підтримувати баланс протилежних, іноді конкуруючих суспільних інтересів.
Якщо це не вдається, то виникають серйозні економічні, соціальні, а врешті решт і політичні проблеми.
На новому відповідальному етапі війни проти російської навали проблема балансу інтересів між різними напрямами державної політики не просто є актуальною, її значення критично зростає.
В першу чергу зараз це стосується балансу інтересів між необхідністю масової мобілізації і оптимальним забезпеченням трудових ресурсів в тилу.
Це баланс між інтересами Сил оборони і інтересами українського бізнесу, між інтересами національної безпеки і інтересами оптимального функціонування економіки в умовах війни.
Ця проблема стала очевидною ще наприкінці минулого року, коли почалося обговорення законопроекту про мобілізацію.
Ще тоді Президент Зеленський нагадав про формулу, згідно з якою кожного українського воїна має економічно забезпечувати 5-6 працівників в тилу.
І це не тільки податки, це забезпечення роботи внутрішньої інфраструктури, нашого експорту, тощо.
Зараз ця проблема знов загострилась.
У військових вочевидь є проблеми з виконанням планів мобілізації, і мабуть вони виявили, що стало занадто багато «заброньованих» від мобілізації.
І тому вирішили хай тимчасово, але взагалі скасувати всю систему бронювання.
Наразі до 15 листопада бронювання критично важливих спеціалістів для українських підприємств припинене і немає ясності, що буде далі.
З однієї крайнощі кинулися в іншу.
Вирішуючи проблеми з мобілізацією, почали швидко провокувати проблеми економічні.
Зрозуміло, що скасування системи бронювання відразу викликало проблеми у бізнесу, причому у того, який працює легально і має великі підприємства або великі публічні установи для своєї роботи.
Вже є заяви від різних бізнес-асоціацій і окремих компаній, що цю проблему треба негайно вирішити, інакше виникнуть вкрай негативні економічні наслідки.
Я вже не кажу про несправедливість і неефективність таких дій.
Жертвою таких дій стає легальний бізнес, який є економічним фундаментом нашого спротиву російській агресії і життєдіяльності нашого суспільства в умовах війни і одночасно є головним джерелом для державного бюджету.
Та й недержавне забезпечення нашого війська також здійснюється в основному завдяки національному бізнесу.
Цю проблему мав б вирішати Кабінет міністрів, зокрема міністерство економіки.
Але вони вже не в перший раз поводяться вкрай пасивно.
Президент закономірно прислухався до потреб військових.
А Уряд свою функцію у балансуванні інтересів військових і економіки, на жаль, не виконав.
І оскільки у нас ключові рішення, особливо в умовах війни, ухвалюються Президентом України, то зараз, на мою думку, саме він має забезпечити цей критично важливий баланс інтересів.
Саме Президент має виступити в ролі верховного арбітра у забезпеченні оптимального балансу інтересів економічного та воєнного блоків нашої державної політики.
Процедуру бронювання критично важливих спеціалістів для українських підприємств треба відновити (можливо і певною мірою оновити), як і сам список таких критично важливих підприємств.
Інакше дефіцит окремих критично важливих груп фахівців (в першу чергу зварювальників, енергетиків, фахівців металургійних і машинобудівних підприємств, тощо) спровокує кризові і навіть руйнівні наслідки для економіки України, зокрема її оборонного сектору.
Останні новини
більше новин