Чому не варто прогнозувати, коли буде день Перемоги
glavcom.ua
Tue, 22 Oct 2024 19:15:00 +0300
У 2022 році нашою ключовою задачею було зарядити народ на тотальну боротьбу.
Чому це було важливо? Тому що віра в перемогу – це те, що тримає будь-яку країну на плаву під час війни.
Але що більш важливо – не можна було говорити людям про конкретні дати перемоги.
Все просто: якщо ти знаєш, що до перемоги ще далеко, у багатьох може виникнути бажання «пропетляти».
І тут вже не йдеться про те, щоби йти в армію чи активно боротися.
Замість цього люди можуть подумати: «А може, я пересиджу? Ще є час, нехай інші йдуть».
Тому я завжди казав: вірити в перемогу потрібно, але безглуздо називати конкретні терміни.
Перемогу треба тримати в головах, а наголошувати варто на тому, що ми зараз боремося за виживання.
І це слово – виживання! – має бути у вжитку якнайчастіше, бо саме за нього ми воюємо.
Перше, що ми повинні зробити, – це вижити і зберегти українську державність.
Усе інше, як-то вступ до різних союзів, стає другорядним.
Якщо не збережемо державу, ці деталі втратять сенс.
Тому спочатку – виживання, а далі будемо розбиратися з усім іншим.
Як і в бізнесі, у війні не можна покладатися на випадковості.
Так, «чорні лебеді» трапляються, згадати хоча б Прігожина і його марш на Москву.
Цього жоден військовий експерт не передбачив.
Такі речі можливі й в майбутньому.
Що це означає для нас? Навіть якщо росіяни раптово втратять контроль над фронтом або Путін помре, нам будуть потрібні резерви.
Резерви, щоб змітати все на своєму шляху і закріплювати успіх.
І ці резерви – це наше домашнє завдання.
Ніхто не хоче мобілізації, але це наша передумова виживання.
Моєму сину 10 років, йому теж не подобається робити домашні завдання.
Але треба, бо це частина навчання.
Так і тут.
Нам може не подобатися мобілізація, але це домашнє завдання для всієї країни.
І ми повинні його виконати, бо без цього ми просто не впораємося.
Багато хто запитує мене, як вирішуються питання, коли говориш з високопосадовцями, депутатами, генералами.
Чесно? Великі розмови не працюють.
Працюють тільки конкретні дії.
Ти приходиш із чіткою, маленькою проблемою і з готовим рішенням.
Показуєш: ось проблема, ось проєкт змін, ось алгоритм дій.
І тоді є шанс щось змінити.
Отак все і працює: поступово, маленькими кроками.
Тільки тоді можна досягти результату.
Останні новини
більше новин