Розвіднику вдалося втекти з російського полону та повернутися до своїх
glavcom.ua
Sun, 13 Oct 2024 11:09:00 +0300
Розвідник із 58ї окремої мотопіхотної бригади імені гетьмана Івана ВиговськогоВадим із позивним Вадос зумів утекти з полону, повернутися до своїх і продовжити бій з окупантами.
Історію Вадима розповіли на сторінці бригади у Facebook.
До війни Вадим працював на тютюновій фабриці.
Та в лютому 2022го року пішов захищати Батьківщину.
Весь його бойовий шлях повязаний із розвідкою.
Фаховість і досвід, помножені на силу духа та сміливість, допомогли Вадосу вийти живим і навіть неушкодженим з майже безнадійної ситуації.
Це сталося в серпні цього року.
Ми прикривали трасу поблизу міста на Донеччині, розповіда Вадим.
Противник почав штурм о половині пятої ранку.
Техніка пішла на нас нахабно, по прямій, через поле.
На швидкості прорвались впритул до наших позицій.
Завязався бій, в якому ворог чисельно переважав.
Я бачив, як мої побратими помирали, але не здавалися і не тікали.
Мене контузило, потім щось вдарило в спину, в броню.
Я втратив свідомість.
Приходжу до тями, наді мною стоять росіяни.
Як потім зясувалося, саме росіян там було лише четверо, всі решта буряти.
Росіяни наголошували, що мене потрібно розстріляти.
У них, ніби то, наказ страчувати на Донбасі всіх полонених, це, мовляв, помста за Курськ.
Мене врятував один бурят, який не дозволив цього зробити.
Згодом я зрозумів, що це був зовсім не акт гуманізму, просто вони хотіли скористатися мною як живим щитом, щоб підійти до наших позицій.
За словами Вадима, його почали допитувати за стандартною схемою звання, підрозділ, чисельність, розташування позицій.
Він збрехав, що мобілізований, на позиції лише два дні, нічого не зна, привезли, викинули.
Якби окупанти дізналися, що перед ними розвідник, вбили б негайно.
З мене зняли бронік, каску, звязали спереду руки і наказали йти у напрямку наших позицій, а самі йшли слідом, метрів за три.
Я йду і думаю може, накинутися на того, хто ближче, схопити за горло, і нехай доля вирішу.
Але тут починаться обстріл, причому, кри їхній же міномет.
Вони намагаються звязатися по рації, аби припинили вогонь.
Щось у них там не виходить, і ми продовжумо рухатися, періодично залягаючи.
Росіяни кажуть Тобі лягати не потрібно, просто присідай.
При цьому самі після кожного вибуху падають обличчям в землю і не бачать, що діться навкруги, каже Вадим.
Розвідник вирішив тікати.
Я розумів, що шансів дуже мало, адже якщо дійдемо до наших окопів, то все одно вбють у перестрілці.
Тут думка почала працювати продуктивно тікати потрібно, коли будемо близько до дерев.
І от під час чергового вибуху міни, коли всі впали й позакривали голови руками, я підскочив і побіг в напрямку посадки.
Через кілька секунд почув над головою свист куль.
Перечепився через якусь гілку, впав, зверху пройшла черга.
Підхопився, знову побіг, знову впав, і це знову мене врятувало.
Поки біг, розгриз скоч, яким було звязано руки.
В решті решт добрався до наших.
Кричу дайте мені кулемет Хлопці не можуть зрозуміти, хто я взагалі такий без броні, без зброї.
Почався бій.
Я роздобув собі автомат і почав відстрілюватися від тих, хто ще недавно брав мене в полон, пригаду розвідник.
Вибратися з позицій до свого підрозділу вдалося лише вночі.
Як зясувалося, Вадима вже ніхто і не чекав, думали, що загинув.
Раніше радіорозвідник розповів, що найчастіше обговорюють у ефірі окупанти. Раніше військова розвідка перехопила розмову, в якій окупант розповіда дружині про вбивства та ґвалтування цивільних солдатами РФ.
Також один із російських солдатів розповів про знущання з українських військових.
Він пишаться, що тепер вмі різати голову по спіралі.
Останні новини
більше новин