11 жовтня о 10:30 за київським часом у Ватикані відбудеться зустріч президента України Володимира Зеленського та Папи Римського Франциска. Перед тим понтифік приймав главу нашої держави у 2020 та 2023-му, а також зустрічався з ним на полях саміту Великої сімки в Італії влітку цього року.

Нинішній контакт стане четвертим, а якщо зважати на дві проведені співрозмовниками телефонні бесіди, то – шостим. Та чи буде чергове спілкування Зеленського і Папи плідним? Нинішній понтифік відомий рядом неприйнятних для України заяв та навіть вчинків.

«Главком» нагадує найбільш значимі з них.

Цікаві факти про Папу

Біографи понтифіка часто вживають щодо нього слова «перший» чи «вперше». Ставши у березні 2013 року обраний 266-м Папою Римським, Хорхе Маріо Берґольйо вперше обрав ім’я Франциск – доти воно не використовувалося.

Він також став першим Папою-єзуїтом – членом ордену, який у Новий час та пізніше надто активно втручався у політичні справи держав, за що зазнавав численних гонінь та заборон. Так тривало до 1814 року, коли діяльність єзуїтів була знову легітимізована Папою Пієм VII.

Франциск є першим за останнє тисячоліття Папою з Нового світу – до нього лише сирієць Григорій III, обраний у 731 році, був тим, хто посів Святий Престол з-поза меж Європи. Також у 2021 році Папа вперше призначив жінку на посаду в Синод єпископів. А ще – першим з усіх понтифіків побував у Іраку з пасторським візитом.

Чинний Папа першим відкоригував канонічний текст молитви «Отче наш». І тепер замість рядка «І не введи нас у спокусу» католики усього світу промовляють «Не дай нам піддатися спокусі» – таку зміну у Ватикані, до речі, обдумували упродовж 16 років.

Натомість даруючи у 2015 році Путіну медальйон із зображенням ангела-миротворця, Франциск довго не коливався. А у 2022-му понтифік 40 хвилин бесідував з патріархом Російської православної церкви Кирилом.

«Перші 20 хвилин він із картою в руках читав мені обґрунтування війни. Я вислухав і сказав йому: я нічого в цьому не розумію. Брате, ми не державні клірики, ми не можемо використовувати мову політики, але мову Ісуса», – сказав Франциск, який дзвонив Кирилу, щоб вмовити його використати свій вплив і зупинити повномасштабне вторгнення Росії.

«Патріарх не повинен перетворюватися на путінського вівтарника», – підвів риску Папа, розмовляючи з журналістами видання Corriere della Sera.

Варто відзначити і те, що Папа Франциск має опосередковані зв’язки з Україною – він був вихованцем українського священника Степана Чміля. «Нинішній Папа, а тоді студент салезіянської школи, щодня раненько, поки ще всі хлопці спали, прислуговував о. Чмілю під час Служби Божої. Він добре знає наш обряд і навіть пам'ятає нашу літургію», – розповідав глава Української греко-католицької церкви Блаженніший Святослав (Шевчук).

Степан Чміль народився у 1914-му на Львівщині, а після Другої світової – у 1948-му – перебрався до Аргентини. Там він опікувався біженцями та приєднався до салезіянської спільноти (один з чоловічих чернечих орденів). На літургії йому прислуговував майбутній Папа Франциск, а тоді – 13-річний Хорхе. Розмови з наставником відкрили для юнака Україну, стверджують джерела.

Ватикан між Україною та Росією

Після обрання Папою Франциск уперше згадав про Україну у 2014-му – вже після початку російсько-української війни. Посланець Ватикану, кардинал Крістоф Шенборн, прибувши до Києва, заявив, що понтифік солідарний з Україною та молиться за неї.

У 2015-му Франциск назвав Україну «улюбленою». Слова про те, що він просить у Бога благословення для нашої держави, прозвучали у його великодньому виступі.

А вже у 2016 році Папа зустрівся з патріархом Кирилом у Гавані. Там вони ухвалили та підписали 10-сторінкову декларацію про потребу миру в усьому світі. Римо-католицька церква та РПЦ вирішили спільно нести злагоду в Україну, чим безкінечно обурили тодішню Українську православну церкву Київського патріархату – в УКП КП зазначили, що приймати подібні відозви без представників України неприпустимо.

2016 рік був відзначений іще одним скандалом: Папа начепив на себе «георгіївську стрічку», яку йому підсунув депутат Держдуми РФ Павло Дорохін. Помічники Франциска потім пояснювали, що він просто не знав, що це таке і яким тригером виступає стрічка для українців.

А за два роки після інциденту – у 2018-му – Папа переконував паству, що щодня молиться українською – до ікони, яку йому подарував Блаженніший Святослав. Ще за рік Франциск називав війну в Україні «конфліктом», а також «важкою і делікатною ситуацією».

8 лютого 2020-го він вперше дав аудієнцію президенту України Зеленському та першій леді Олені Зеленській. Главу української держави Франциск назвав «президентом миру».

Після повномасштабного вторгнення Росії Папа цілком і повністю підтримав Україну. Він направив із гуманітарною місією до Києва двох наближених до нього кардиналів – Конрада Краєвського та Майкла Черні. Вони мали здійснити кілька поїздок країною, де якраз розгорялася війна, що неабияк здивувало західні інформаційні агентства. Associated Press, наприклад, назвало це «дуже незвичайним кроком».

Але далі почалися папські факапи, які перемежовувалися словами підтримки.

6 квітня 2022 року Франциск засудив вбивства росіянами цивільного населення у Бучі та розгорнув український прапор, який йому привезли звідти. А вже 15 квітня під час Хресної ходи в Римі закликав українців і росіян до примирення.

3 травня 2022-го він провів цитовану вище розмову з патріархом Кирилом, а 24 серпня пожалів «бідолашну дівчину», російську пропагандистку Дар’ю Дугіну, яка згоріла у своєму джипі. Нагадаємо, що автівка доньки ідеолога «руского міра» Олександра Дугіна злетіла у повітря у Москві після того, як спрацювала підкладена під сидіння вибухівка.

МЗС України роз’яснило тоді апостольському нунцію в Україні, що доречніше було б, аби Його Святість висловив співчуття рідним загиблих від рук росіян українським дітям, яких на той момент налічувалося вже 376.

6 листопада 2022 року Папа назвав російський народ «великим», зазначивши, що йому не притаманна жорсткість та схвально відгукнувся про «російський гуманізм». Реагуючи на цю тираду, Блаженніший Святослав подарував понтифіку фрагмент російської міни, яка пошкодила фасад церкви УГКЦ в Київській області.

25 лютого 2023 року Папі зробили ще декілька подарунків, серед яких був і браслет з «Азовсталі» – його Франциск відразу одягнув, ще раз заявивши про підтримку України. 

Але на Великдень-2023 у Ватикані повторили той самий перформанс, що і за рік до того. У 2022 році хрест під час традиційної ходи доручили нести українці та росіянці (що мало символізувати примирення народів), а у 2023-му до дійства залучили українського та російського хлопчиків. Вони, щоправда, хрест не несли, а мали лише стояти та «свідчити про пережите».

Що міг сказати український хлопчик, котрий врятувався із родиною з Маріуполя, вгадати не складно. Цікавішими є свідчення російського підлітка. Цей момент прокоментував посол України у Ватикані Андрій Юраш.

«Російський хлопець, зокрема, розповість про свого вбитого брата та про тата й дідуся, які зникли безвісти на війні. Але він точно забуде згадати, що його родичі приїхали в Україну, щоб убити не лише батька українського хлопчика, а всю родину… а не навпаки!», – написав Юраш на своїй ФБ-сторінці.

У тому ж році Папа Римський звернувся до російської католицької молоді із дуже надихаючою промовою: «Ви – нащадки великої Росії: великої Росії святих, правителів, великої Росії Петра І, Катерини ІІ, тієї імперії – великої, освіченої, великої культури та великої людяності. Ніколи не відмовляйтеся від цієї спадщини. Ви – нащадки великої матінки Росії, крокуйте вперед із цим. І дякую вам – дякую за ваш спосіб бути, за ваш спосіб бути росіянами», – сказав він.

Повторивши сім разів слово «велика», понтифік сформулював й послання для України. Нам він побажав «мати відвагу підняти білий прапор» та почати переговори з Росією. Пізніше у Ватикані спохватилися, що вийшло щось геть не те, та пояснили, що Франциск мав на не капітуляцію, а переговори.

Заявою про білий прапор Папа відкрив «сезон» 2024 року, і ці його слова за рівнем викликаного резонансу поки що лишаються найбільш значущими.

Короля робить почет?

Італійські мас-медіа повідомляють про те, що загалом за дипломатичну роботу Ватикану відповідають п’ятеро кардиналів. Це, передусім, державний секретар святого престолу П’єтро Паролін та архієпископ Пол Річард Галлагер – обидва бували в Україні, зустрічалися з вищим керівництвом держави та висловлювалися за збереження територіальної цілісності нашої держави.

Окрім них, вплив на формування адресованих назовні меседжів мають Вісвалдас Кулбокас, апостольський нунцій в Україні та Клаудіо Гуджеротті, префект Дикастерії Східних церков («дикастерія» означає «відомства» – «Главком»). Останній у п’ятірці – Паоло Пецці, голова Конференції католицьких єпископів Росії – висловився проти заборони діяльності РПЦ в Україні (мова про підрозділ російської церкви, який працює в Україні під брендом УПЦ (МП)).

Такої ж позиції дотримується і Папа Франциск. «Церкви не можна чіпати», – заявив він у серпні 2024 року, додавши, що відтепер має побоювання за свободу слова в Україні. Свого часу, відповідаючи на запитання «Главкому» про те, чи не є подібні заяви Папи наслідком роботи проросійських сил, посол Юраш відповів, що тут ми маємо справу винятково з особистою позицією понтифіка.

А вона, як бачимо, є непостійною і непослідовною.

Юраш наголошує: погляди Святого Престолу не є ідентичними поглядам Папи Римського, і навпаки. «Кардинал Курт Кох, – говорить він, – взагалі називає патріарха Кирила єретиком».

Але 11 жовтня президент Зеленський зустрічатиметься саме з Папою Франциском. Напередодні цієї аудієнції понтифік прийняв главу УГКЦ Блаженнішого Святослава, і той попросив свого візаві «бути голосом, який захищатиме Україну». На це Франциск відповів, «що він є по нашій стороні, що він є з Україною, і запевнив, що буде за Україну молитися і буде все робити для того, щоби Господь Бог благословив наш народ», – зазначив Святослав. 

Тим часом, можливо, вже сьогодні президент Зеленський повторить своє запрошення Папі Франциску відвідати Україну. Понтифік обіцяє зробити це з 2022 року, але ставить умовою свій одночасний візит… до Росії.

Як відомо, всі дороги ведуть до Риму, проте з Риму до Києва шлях чомусь пролягає через Москву.

Наталія Лебідь, «Главком»