Боротьба за цей «п’ятачок» поруч із Майданом Незалежності у Києві триває 20 років. Спочатку, у 2004-му, столична влада зібралася демонтувати нежитлову будівлю площею 10 тис. кв на вулиці Бориса Грінченка, 3-А. Непримітна сіра споруда належала комунальному автотранспортному підприємству, що обслуговувало КМДА і Київраду. І, звичайно, у такому місці варто було б розмістити більш цікавий об’єкт, а не сіру, похмуру технічну споруду.

Однак амбітні плани змінилися зі зміною влади у столиці. Тодішній новообраний мер Леонід Черновецький і його «молода команда» відправили згаданий комунальний об’єкт на приватизацію. Привабливий об’єкт прогнозовано перейшов в руки людей, близьких до тодішнього мера.

За нинішнього градоначальника Віталія Кличка цю оборудку фактично освятили повторно. Проте війна за ласий шматок землі поруч з Майданом не завершена…

У розпорядження «Главкома» потрапили результати ревізії комунального «Автотранспортного підприємства виконавчого органу Київської міської ради». Масштабну перевірку фінансово-господарської діяльності за 2014-2024 роки провела Державна аудиторська служба. Ревізори у першу чергу звернули увагу на втрату коштовної столичної землі, на якій досі стоїть будівля, що належала місту.

«Главком» розповідає історію про те, як кияни втратили коштовне комунальне майно і в чиїх руках воно врешті опинилося…

АТП Київради. Хронологія (ре)приватизації

2004 рік

Перипетії довкола привабливої київської місцини почалися у далекому 2004 році. Тоді ТОВ «Реакс Резиденце» і Київська міськрада підписали інвестиційний договір, який передбачав знесення нежитлового будинку на вулиці Бориса Грінченка, 3-А. На його місці мав вирости готельно-офісно-житловий комплекс «Кемпінскі».

Реалізація багатообіцяючого інвестпроєкту була прив’язана до будівництва іншого об’єкта – нового АТП Київради на вулиці Мельникова, 95. Загалом, сума приватних інвестицій за тими мірками оцінювалася у 320 млн грн.

Домовленість між столичною владою та інвестором мала певні умови: на час дії інвестдоговору без згоди «Реакс Резиденце» міська рада не могла продати або відправити на приватизацію будівлю на вулиці Бориса Грінченка, 3-А.

Утім, все пішло шкереберть. Нове АТП на вулиці Мельникова, 95 не вдалося збудувати, оскільки відведену під це земельну ділянку через суд забрала інша приватна компанія. Відповідно, кануло в Лету і зведення готельного комплексу поруч з Майданом Незалежності.

2010 рік

З приходом до влади міського голови Леоніда Черновецького, який запам’ятався надактивним розпродажем майна киян, історія з АТП отримала несподіваний поворот. Нежитловий будинок площею 10 тис. кв. м потрапив до «Програми приватизації комунального майна територіальної громади міста Києва на 2007-2010 роки».

У квітні 2010 року будівлю виставили на продаж, опублікували оголошення про проведення аукціону. Початкова вартість об’єкта на Грінченка, 3-А склала 40 млн грн (з ПДВ). Однак після провалу першого аукціону влада переглянула ціну виставленої на приватизацію нерухомості, знизивши її на 30% – до 28 млн грн (з ПДВ)!

На повторний аукціон прийшло дві столичні компанії. Уже відоме ТОВ «Реакс Резиденце» і TOB «Матіс-С». Перемогу святкувало «Реакс Резиденце», яке заплатило місту 28 млн грн або $3,5 млн за курсом того часу. Перехід комунального майна у приватні руки офіційно було оформлений 9 липня 2010 року. Але вже через місяць стається несподіване: переможець аукціону, не гаючи часу, перепродав нежитлову будівлю київській фірмі «Міллагро». Гешефт був неочевидним, бо ціна не дуже відрізнялася: новий власник отримав об’єкт за 29,3 млн грн. Тому скоріше всього, учасники сумнівної угоди просто замітали сліди…

2011 рік

З цього моменту розпочинаються нова сторінка у відносинах між новим власником та київською владою. Київ несподівано захотів визнати недійсним договір купівлі-продажу і повернути нерухомість у комунальну власність. У раптовій зміні позиції столичної влади міг читатися політичний підтекст: тодішній новообраний президент Віктор Янукович посадив поруч із мером Черновецьким свого наглядача – голову Київської міської державної адміністрації Олександра Попова. Призначення відбулося у середині листопада 2010 року. А вже наприкінці грудня 2010 року Головне управління комунальної власності Києва покликало до суду і ТОВ «Реакс Резиденце», і ТОВ «Міллагро».

Господарський суд Києва 24 травня 2011 року постановив повернути киянам нежитлову будівлю у центрі столиці. Позицію суду першої інстанції підтвердили апеляція і Вищий госпсуд. Таким чином, формально місто повернуло майно, але грошей переможцю аукціону ТОВ «Реакс Резиденце» не віддало. Це підтвердив департамент комунальної власності Києва на запит «Главкома»: «Повідомляємо, що до Головного управління комунальної власності Києва не надходили судові рішення про застосування наслідків недійсності правочину та повернення коштів».

2014 рік

До боротьби за ласий шматок землі поруч з Майданом новий власник повернувся вже коли у столиці вчергове змінилася влада. У 2014-2015 роках ТОВ «Міллагро» здійснило спроби через суди «вибити» 39,1 млн грн з Кличка і Ко за «реприватизоване» майно. Компанія підрахувала цю суму, включивши у неї гроші, заплачені ТОВ «Реакс Резиденце», а також розмір упущеної вигоди після визнання недійсним договору купівлі-продажу. Проте Феміда поставила на місце позивача: мовляв, з якого це дива ТОВ «Міллагро» добивається коштів місцевого бюджету, не будучи формальним підписантом спірного договору.

2016 рік

Та у 2016 році ТОВ «Міллагро» таки дотиснуло столичну владу. Завдяки задоволеним судовим позовам фірма знову прибрала до рук об’єкт на вулиці Бориса Грінченка, 3-А.

Кличко, судячи з усього, чинити спротив.такому нахабству не став.

Прокуратура Києва також долучилася до процесу «освячення» сумнівної угоди. Спочатку, у жовтні 2016-го, правоохоронці відкрили кримінальну справу за фактом зловживанням службовим становищем (ч.2 ст.364 Кримінального кодексу). За версією слідства, посадові особи Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), діючи за попередньою змовою з посадовими особами ТОВ «Реакс Резиденце» та ще однією компанією занизили оціночну вартість об’єкта нерухомості на вулиці Бориса Грінченка, 3-А.

«Крім того, в рамках розслідування кримінального провадження встановлені інші факти з продажу за заниженими цінами нежитлових споруд», – сказано у матеріалах досудового розслідування.

Слідство велося близько року і… врешті не знайшло винних. У відповіді на запит «Главкома» відомство повідомило: підозр нікому не оголошували, а справу закрили на підставі «відсутності складу кримінального правопорушення».

2017 рік. Кому дісталося майно киян

Щоб остаточно сховати кінці у воду, приватизовану будівлю на вулиці Бориса Грінченка, 3-А було переписано на нову фірму. Плюс до цього було змінено поштову адресу об’єкта. Як з’ясувала Держаудитслужба, це відбулося не без допомоги представників київської влади: «…будівля на вулиці Бориса Грінченка, 3-А з 21 січня 2017 року перебуває у власності ТОВ «Грінберг Пропертіс». Крім того, згідно з наказами Департаменту містобудування та архітектури КМДА №№241, 242 від 3 березня 2020 року, вказаному об’єкту нерухомого майна були присвоєні поштові адреси, відповідно: м. Київ, вул. Бориса Грінченка, б. 8 та б. 10», – сказано в актах ревізії.

За даними аналітичної системи YouControl, ТОВ «Грінберг Пропертіс» зареєстровано у листопаді 2016 року. Засновником виступила британська компанія «Грінберг кепітал партнерс ЛТД», яка внесла 100 тис. грн до статутного капіталу української ТОВ. Володіє «Грінберг Пропертіс» компанія «Грінберг кепітал партнерс ЛТД» із кіпрською пропискою.

Якщо копнути глибше, то виявиться, що за британською «Грінберг кепітал партнерс ЛТД» стоять, у тому числі двоє громадян України Денис Шостак і Олексій Антоненко.

І овва! У листопаді 2016 року Денис Шостак зайшов у співвласники київської ТОВ «Міллагро» і досі там сидить. Тієї самої фірми, яка виграла суди за комунальне майно площею 10 тисяч «квадратів» на вулиці Бориса Грінченка.

Також громадянин Шостак присутній у низці фірм, серед яких ТОВ «Обсерваторний» (бізнес-партнер Шостака Віктор Шустер пов’язаний з колишніми топчиновниками КМДА Вячеславом Непопом і Михайлом Голицею), ТОВ «Брюне», ТОВ «Лаурелія» (обидві компанії записано на Шостака і Анатолія Швидченка. За даними ЗМІ, Швидченко володіє компаніями, до яких раніше стосунок мали брати В’ячеслав та Олександр Супруненки. В’ячеслав Супруненко – колишні депутат Київради, колишній зять ексмера Києва Леоніда Черновецького).

Ще пікантна деталь. Інший співвласник ТОВ «Міллагро» Андрій Гнатюк є повним тезкою ексакціонера ПАТ «Асвіо Банк». Ця фінустанова належить В’ячеславу та Олександру Супруненкам.

***

Матеріали ревізії Держаудитслужби ляжуть на стіл правоохоронцям. Чи вистачить їм сил повернути майно киянам (зважаючи на невтішний досвід столичної прокуратури), риторичне запитання. Водночас є шанси поборотися за стягнення 10 млн грн захмарних виплат. Такі збитки Держаудитслужба нарахувала під час вищезгаданої ревізії. Йдеться про незаконно виплачені надбавки за «виконання особливо важливої роботи» і премії, які отримували транспортники КМДА.

Віталій Тараненко, «Главком»