Хранителі спадку Черновецького. Кому дісталися 10 тисяч «квадратів» поруч з Майданом Незалежності?
glavcom.ua
Wed, 02 Oct 2024 10:20:00 +0300
Боротьба за цей пятачок поруч із Майданом Незалежності у Киві трива 20 років.
Спочатку, у 2004му, столична влада зібралася демонтувати нежитлову будівлю площею 10 тис.
кв на вулиці Бориса Грінченка, 3А.
Непримітна сіра споруда належала комунальному автотранспортному підпримству, що обслуговувало КМДА і Київраду.
І, звичайно, у такому місці варто було б розмістити більш цікавий обкт, а не сіру, похмуру технічну споруду.
Однак амбітні плани змінилися зі зміною влади у столиці.
Тодішній новообраний мер Леонід Черновецький і його молода команда відправили згаданий комунальний обкт на приватизацію.
Привабливий обкт прогнозовано перейшов в руки людей, близьких до тодішнього мера.
За нинішнього градоначальника Віталія Кличка цю оборудку фактично освятили повторно.
Проте війна за ласий шматок землі поруч з Майданом не завершена У розпорядження Главкома потрапили результати ревізії комунального Автотранспортного підпримства виконавчого органу Київської міської ради.
Масштабну перевірку фінансовогосподарської діяльності за 20142024 роки провела Державна аудиторська служба.
Ревізори у першу чергу звернули увагу на втрату коштовної столичної землі, на якій досі стоїть будівля, що належала місту.
Главком розповіда історію про те, як кияни втратили коштовне комунальне майно і в чиїх руках воно врешті опинилося АТП Київради.
Хронологія реприватизації 2004 рік Перипетії довкола привабливої київської місцини почалися у далекому 2004 році.
Тоді ТОВ Реакс Резиденце і Київська міськрада підписали інвестиційний договір, який передбачав знесення нежитлового будинку на вулиці Бориса Грінченка, 3А.
На його місці мав вирости готельноофісножитловий комплекс Кемпінскі.
Реалізація багатообіцяючого інвестпрокту була привязана до будівництва іншого обкта нового АТП Київради на вулиці Мельникова, 95.
Загалом, сума приватних інвестицій за тими мірками оцінювалася у 320 млн грн.
Домовленість між столичною владою та інвестором мала певні умови на час дії інвестдоговору без згоди Реакс Резиденце міська рада не могла продати або відправити на приватизацію будівлю на вулиці Бориса Грінченка, 3А.
Утім, все пішло шкереберть.
Нове АТП на вулиці Мельникова, 95 не вдалося збудувати, оскільки відведену під це земельну ділянку через суд забрала інша приватна компанія.
Відповідно, кануло в Лету і зведення готельного комплексу поруч з Майданом Незалежності.
2010 рік З приходом до влади міського голови Леоніда Черновецького, який запамятався надактивним розпродажем майна киян, історія з АТП отримала несподіваний поворот.
Нежитловий будинок площею 10 тис.
кв.
м потрапив до Програми приватизації комунального майна територіальної громади міста Кива на 20072010 роки.
У квітні 2010 року будівлю виставили на продаж, опублікували оголошення про проведення аукціону.
Початкова вартість обкта на Грінченка, 3А склала 40 млн грн з ПДВ.
Однак після провалу першого аукціону влада переглянула ціну виставленої на приватизацію нерухомості, знизивши її на 30 до 28 млн грн з ПДВ На повторний аукціон прийшло дві столичні компанії.
Уже відоме ТОВ Реакс Резиденце і TOB МатісС.
Перемогу святкувало Реакс Резиденце, яке заплатило місту 28 млн грн або 3,5 млн за курсом того часу.
Перехід комунального майна у приватні руки офіційно було оформлений 9 липня 2010 року.
Але вже через місяць статься несподіване переможець аукціону, не гаючи часу, перепродав нежитлову будівлю київській фірмі Міллагро.
Гешефт був неочевидним, бо ціна не дуже відрізнялася новий власник отримав обкт за 29,3 млн грн.
Тому скоріше всього, учасники сумнівної угоди просто замітали сліди 2011 рік З цього моменту розпочинаються нова сторінка у відносинах між новим власником та київською владою.
Київ несподівано захотів визнати недійсним договір купівліпродажу і повернути нерухомість у комунальну власність.
У раптовій зміні позиції столичної влади міг читатися політичний підтекст тодішній новообраний президент Віктор Янукович посадив поруч із мером Черновецьким свого наглядача голову Київської міської державної адміністрації Олександра Попова.
Призначення відбулося у середині листопада 2010 року.
А вже наприкінці грудня 2010 року Головне управління комунальної власності Кива покликало до суду і ТОВ Реакс Резиденце, і ТОВ Міллагро.
Господарський суд Кива 24 травня 2011 року постановив повернути киянам нежитлову будівлю у центрі столиці.
Позицію суду першої інстанції підтвердили апеляція і Вищий госпсуд.
Таким чином, формально місто повернуло майно, але грошей переможцю аукціону ТОВ Реакс Резиденце не віддало.
Це підтвердив департамент комунальної власності Кива на запит Главкома Повідомлямо, що до Головного управління комунальної власності Кива не надходили судові рішення про застосування наслідків недійсності правочину та повернення коштів.
2014 рік До боротьби за ласий шматок землі поруч з Майданом новий власник повернувся вже коли у столиці вчергове змінилася влада.
У 20142015 роках ТОВ Міллагро здійснило спроби через суди вибити 39,1 млн грн з Кличка і Ко за реприватизоване майно.
Компанія підрахувала цю суму, включивши у неї гроші, заплачені ТОВ Реакс Резиденце, а також розмір упущеної вигоди після визнання недійсним договору купівліпродажу.
Проте Феміда поставила на місце позивача мовляв, з якого це дива ТОВ Міллагро добиваться коштів місцевого бюджету, не будучи формальним підписантом спірного договору.
2016 рік Та у 2016 році ТОВ Міллагро таки дотиснуло столичну владу.
Завдяки задоволеним судовим позовам фірма знову прибрала до рук обкт на вулиці Бориса Грінченка, 3А.
Кличко, судячи з усього, чинити спротив.такому нахабству не став.
Прокуратура Кива також долучилася до процесу освячення сумнівної угоди.
Спочатку, у жовтні 2016го, правоохоронці відкрили кримінальну справу за фактом зловживанням службовим становищем ч.2 ст.364 Кримінального кодексу.
За версію слідства, посадові особи Київської міської ради Київської міської державної адміністрації, діючи за попередньою змовою з посадовими особами ТОВ Реакс Резиденце та ще однію компанію занизили оціночну вартість обкта нерухомості на вулиці Бориса Грінченка, 3А.
Крім того, в рамках розслідування кримінального провадження встановлені інші факти з продажу за заниженими цінами нежитлових споруд, сказано у матеріалах досудового розслідування.
Слідство велося близько року і врешті не знайшло винних.
У відповіді на запит Главкома відомство повідомило підозр нікому не оголошували, а справу закрили на підставі відсутності складу кримінального правопорушення.
2017 рік.
Кому дісталося майно киян Щоб остаточно сховати кінці у воду, приватизовану будівлю на вулиці Бориса Грінченка, 3А було переписано на нову фірму.
Плюс до цього було змінено поштову адресу обкта.
Як зясувала Держаудитслужба, це відбулося не без допомоги представників київської влади будівля на вулиці Бориса Грінченка, 3А з 21 січня 2017 року перебува у власності ТОВ Грінберг Пропертіс.
Крім того, згідно з наказами Департаменту містобудування та архітектури КМДА 241, 242 від 3 березня 2020 року, вказаному обкту нерухомого майна були присвоні поштові адреси, відповідно м.
Київ, вул.
Бориса Грінченка, б.
8 та б.
10, сказано в актах ревізії.
За даними аналітичної системи YouControl, ТОВ Грінберг Пропертіс зарестровано у листопаді 2016 року.
Засновником виступила британська компанія Грінберг кепітал партнерс ЛТД, яка внесла 100 тис.
грн до статутного капіталу української ТОВ.
Володі Грінберг Пропертіс компанія Грінберг кепітал партнерс ЛТД із кіпрською пропискою.
Якщо копнути глибше, то виявиться, що за британською Грінберг кепітал партнерс ЛТД стоять, у тому числі дво громадян України Денис Шостак і Олексій Антоненко.
І овва У листопаді 2016 року Денис Шостак зайшов у співвласники київської ТОВ Міллагро і досі там сидить.
Тії самої фірми, яка виграла суди за комунальне майно площею 10 тисяч квадратів на вулиці Бориса Грінченка.
Також громадянин Шостак присутній у низці фірм, серед яких ТОВ Обсерваторний бізнеспартнер Шостака Віктор Шустер повязаний з колишніми топчиновниками КМДА Вячеславом Непопом і Михайлом Голицею, ТОВ Брюне, ТОВ Лаурелія обидві компанії записано на Шостака і Анатолія Швидченка.
За даними ЗМІ, Швидченко володі компаніями, до яких раніше стосунок мали брати Вячеслав та Олександр Супруненки.
Вячеслав Супруненко колишні депутат Київради, колишній зять ексмера Кива Леоніда Черновецького.
Ще пікантна деталь.
Інший співвласник ТОВ Міллагро Андрій Гнатюк повним тезкою ексакціонера ПАТ Асвіо Банк.
Ця фінустанова належить Вячеславу та Олександру Супруненкам.
Матеріали ревізії Держаудитслужби ляжуть на стіл правоохоронцям.
Чи вистачить їм сил повернути майно киянам зважаючи на невтішний досвід столичної прокуратури, риторичне запитання.
Водночас шанси поборотися за стягнення 10 млн грн захмарних виплат.
Такі збитки Держаудитслужба нарахувала під час вищезгаданої ревізії.
Йдеться про незаконно виплачені надбавки за виконання особливо важливої роботи і премії, які отримували транспортники КМДА.
Віталій Тараненко, Главком Читайте також Золотий гектар.
Як Черновецький залишив Верховну Раду без землі Квартира на шару у Киві.
Неймовірні історії успіху двірників
Останні новини
більше новин