Варшавська битва розпочалась 13 серпня 1920-го. Польські війська завдали поразки Радянській Росії. Допомагали полякам війська УНР. Битва ще відома, як "Диво на Віслі"

У захопленні Варшави більшовики вбачали можливість поширення "пролетарської революції" на захід.

"Через труп білої Польщі лежить шлях до пожежі світової революції. На багнетах понесемо щастя і мир трудящому людству. На захід!" йшлося у наказі командувача фронту генерала Михайла Тухачевського.

Ще 11 липня міністр зовнішніх справ Великої Британії лорд Джордж Керзон висунув червоним ультиматум зупинитись на лінії Гродно-Брест-Перемишль лінії Керзона. Але більшовики проігнорували його. Тухачевський розвинув стрімкий наступ, планував перейти Віслу та атакувати Варшаву з заходу.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Диво над Віслою" врятувало Європу від більшовиків

Основний тягар оборони лежав на армії Північного фронту генерала Юзефа Галлера, підсиленій французькими військами. Полякам вдалося утримати міста Оссув і Радзимін та знекровити противника, вдаривши червоних у фланг. Під Віслою та Німаном вдалося знищити декілька червоних армій. Тоді Тухачевський вирішив підсилити війська варшавського напрямку 1-им кінним корпусом Семена Будьонного, який мав рухатись Замостям.

Під містом червоні зустрілися із військами УНР під командуванням хорунжого Марка Безручка, всього 3200 вояків. Будьонному не вдалося прорвати українську оборону. Атаковані з півдня та заходу більшовики змушені були відступати та йти на мирні угоди із поляками.

12 жовтня 1920-го у Ризі тепер у Латвії підписали Ризький мирний договір, за яким припинили бойові дії в обмін на визнання поляками УСРР та остаточного приєднання до Польщі української Східної Галичини.

Симон Петлюра та війська УНР залишились сам на сам із більшовиками.