До Уповноваженого Верховної Ради з прав людини Дмитра Лубинця часто надходять скарги від людей, які незадоволені розміром своєї пенсії. Люди вважають, що пенсія надто маленька і несправедливо розрахована, особливо з огляду на скільки років вони пропрацювали.

На початок 2024 року майже 70% українських пенсіонерів отримували пенсію, яка була нижчою від рівня бідності, встановленого ООН для Центральної та Східної Європи.

Ще одна проблема – кількість пенсіонерів скоротилася на 400 тисяч : якщо на початку року пенсію отримували 10,5 млн осіб, то тепер це лише 10,1 млн.

Проблеми у пенсійній системі накопичувалися понад 20 років , і різні реформи намагалися їх вирішити, але щоразу виникали нові труднощі.

Основні етапи реформ:

• Реформа 2003: запровадили новий закон, який визначив структуру пенсійної системи. Проте спеціальні пенсії для держслужбовців та інших категорій залишилися без змін, що спричинило нерівність між різними групами пенсіонерів.
• Реформа 2011: цей закон спробував реформувати як загальну, так і спеціальну пенсійну систему. Наприклад, було встановлено максимальний розмір пенсії, який може перевищувати 10 прожиткових мінімумів. Також пенсійний вік для жінок підвищили з 55 до 60 років, щоб, як вважали законодавці, скоротити розрив між пенсіями чоловіків та жінок.
• Реформа 2017 року: 2017 року знову змінили правила призначення пенсій. Важливо, що тепер оцінка одного року стажу стала нижчою – це зменшило розмір пенсій. Пенсії виплачувались у старому розмірі за рахунок доплат із бюджету Пенсійного фонду, що збільшувало його витрати.

Наразі людина, яка виходить на пенсію з 30 роками стажу, отримує втричі менше від свого колишнього доходу. Проте згідно з міжнародними стандартами, пенсія має становити не менше 40% від заробітної плати.

Однією з головних проблем є те, що роботодавці не завжди вчасно і в повному обсязі сплачують єдиний соціальний внесок (ЕСВ). Адже саме від цього внеску залежить, як розраховуватиметься пенсія.

Проблема настільки серйозна, що на початок 2024 року борг із зарплати на державних підприємствах становив 2,23 мільярда гривень. Це порушує право громадян на гідне пенсійне забезпечення. І причина в тому, що у бюджеті країни не передбачено коштів для погашення цих боргів, особливо для держпідприємств.

Що можна зробити

Дмитро Лубинець запропонував вирішити проблему, заклавши до бюджету гроші на погашення заборгованості із зарплати та ЄСВ . Але Міністерство фінансів повідомило, що для цього потрібні додаткові кошти, яких поки що немає.

Якщо підприємство має борг зі сплати ЄСВ, цей період не зараховується до страхового стажу працівників, отже, їх пенсія у майбутньому буде менше. Тільки після того, як підприємство розплатиться із боргами, ці місяці додадуть до стажу.

Станом на 1 січня 2024 року заборгованість зі сплати ЄСВ склала 20,5 мільярда гривень. Лубинець пропонує змінити закон, щоб навіть у разі заборгованості роботодавця працівникам все одно зараховувався стаж .

Міністерство соціальної політики навіть розробило законопроект, який враховує цей момент, але поки що питання залишається невирішеним.

Крім того, сума заборгованості із судових рішень з пенсійних питань становить близько 70 мільярдів гривень. 

Уряд планує оновити пенсійну систему та запровадити бальну систему нарахування пенсій, щоб вирівняти різницю між тими, хто вийшов на пенсію давно, та тими, хто тільки збирається. Сподіваємося, що нова реформа зробить систему більш справедливою та зрозумілою.

Раніше ми писали про те, що українцям доведеться працювати довше для отримання пенсії

Крім того, Знай.ua повідомляв, пенсія розміром у півзарплати: як отримати гроші

Читайте також: підвищення ПДВ врятує ситуацію, але загубить пенсіонерів. Про що говорить влада