У Кремлі почали натякати на розширенні кордонів РФ на тлі туманних заяв про переговори з Україною.

Йдеться про територіальні поступки країні-агресорці чи про інші території, розбиралася Gazeta.ua.

Розмови про розмови

На тлі загострення ситуації на Близькому Сході після вбивства лідера ХАМАС Ісмаїла Ганії у Тегерані - посилюються розмови про дипломатичне врегулювання російсько-української війни. Це зрозуміло, бо деякі держави Євросоюзу можуть бути втягнені у конфлікт на Близькому Сході, якщо він масштабується. Зокрема, Франція. Навряд чи ЄС готовий воювати на декілька фронтів, особливо з огляду на збройний конфлікт безпосередньо біля своїх кордонів.

З іншого боку, країна-агресорка виявляє дедалі більшу зацікавленість у встановленні миру чи перемир'я в Україні саме зараз.

Події 31 липня - 1 серпня, можливо, зробили зрозумілішими справжні цілі Росії. Рвонуло там, де чекали, - у Молдові. Але не так, як прогнозували.

"Щур" у парламенті

Елемент несподіванки - класичний "почерк" розкручування Кремлем конфліктів - яскраво проявився у Кишиневі. 31 липня молдовська Прокуратура по боротьбі з організованою злочинністю й в особливих справах та Служба інформації та безпеки провели обшуки у будівлі парламенту країни. Було затримано двох людей за підозрою у державній зраді.

Згодом з'ясувалося, йшлося про голову юридичного департаменту молдавського парламенту Іона Крянге, котрого застукали на гарячому, - передавав важливу інформацію російському замовнику. Інший фігурант, прізвище якого невідоме (але зазначено, що він є співробітником Прикордонної поліції), повідомляв важливі відомості співробітнику посольства іноземної держави. Обох завербував помічник військового аташе при посольстві РФ.

"Небажані гості"

Далі події розвивалися стрімко: до зовнішньополітичного відомства Молдови викликали посла Росії Олега Васнєцова, якому передали ноту про статус персони нон грата одному зі співробітників російської дипмісії на території країни.

Як зазначено у ноті, рішення ухвалене на підставі зібраних даних та доказів про шпигунську діяльність російського посадовця, несумісну з його дипломатичним статусом. За інформацією ЗМІ, йдеться про все того ж військового аташе. Статус "персона нон грата" ("небажана персона") передбачає негайний виїзд з країни.

Російські дипломати "нехтують власним дипломатичним статусом і доволі часто здійснюють шпигунську діяльність у різних країнах для російської розвідки", написав керівник Офісу президента України Андрій Єрмак.

Тільки вибори?

У російському посольстві в Кишиневі розцінили це як "черговий прояв штучно посилюваних у Молдові антиросійських настроїв". Представництво РФ нагадало про аналогічний шпигунський скандал рік тому, у липні 2023 року, коли молдовська сторона різко скоротила кількість співробітників російських дипустанов. Росіяни тоді відповіла тим же. Міністерство закордонних справ РФ і нині заявило про підготовку відповіді на висилку свого дипломата з Молдови.

Реальною причиною шпигунського скандалу 2024 року російське посольство вважає електоральні процеси та спроби "певних сил використати "шпигунську тему" в передвиборчій боротьбі".

У російських пабліках поширюється видозмінена версія: президентка Молдови Майя Санду дистанціюється від "Партії та солідарності" (PAS), щоб перекласти на неї відповідальність за помилки та негативні наслідки своєї діяльності.

У гру вступає наступниця "Шор"

Опосередковано на цю версію спрацьовує дата: 1 серпня розпочинається передвиборча президентська кампанія (вибори президента у Молдові пройдуть 20 жовтня 3 листопада 2024 року. Gazeta.ua) з якою по даті збігається референдум щодо зовнішньополітичного курсу Молдови (фіксація у Конституції прагнення вступу до ЄС. Gazeta.ua). Майя Санду вже закликала громадян взяти участь у плебісциті та повідомила, більшість країн ЄС підтримують прагнення Молдови.

Можна очікувати протидію референдуму з боку Росії, котра останнім часом активізувала контакти з дружніми політиками Молдови. Методи - відомі.

Так, у березні поточного року до Москви їздили керівники Гагаузької автономної республіки Євгенія Гуцул (президентка) та Борис Костянтинов (очільник Народних зборів). Зустрічалися вони там з головою Ради Федерації Росії Валентиною Матвієнко.

Нині Євгенія Гуцул звинуватила Майю Санду у придушенні свободи слова. Цю заяву виголосила на засіданні суду по підозрі в отриманні неправомірнї вигоди (хабара) від злочинної організації (партії) "Шор" та від РФ для просування на виборах. 1 серпня вдалося отримати покази секретарки партії "Шор" (нині забороненої) Світлани Попан про набір людей для протестів через соцмережі. Але засідання врешті-решт перенесли на вересень 2024 року.

Густіше сито

Варто зазначити, що 31 липня 2024 року парламент Молдови встиг ухвалити закон, згідно з яким іноземці або особи без громадянства, у котрих виникли проблеми з молдавським законодавством - більше не зможуть використовувати юридичні "шпаринки" для уникнення екстрадиції та кримінальної відповідальності.

Новація робить більш жорсткою міграційну політику, опосередковано перешкоджаючи потенційним вербувальникам і шпигунам проникнути на територію Молдови.

Отже, офіційний Кишинів очікує удару ззовні. Він не єдиний у своїх побоюваннях.

По-перше, є підкреслено проросійська Гагаузія.

По-друге, чинник Придністровської Молдавської республіки (ПМР).

Ласий південь

Вірогідність нової "СВО" у бік Молдови - зростає, якщо згадати про відсутність у Росії прямого доступу до території країни та прагнення контролювати Чорне море.

Амбасадорка США Бріджит Брінк ще в середині червня 2024 року на Чорноморському безпековому форумі заявила про намагання Росії взяти під контроль Чорне море. За її словами, якби не запеклий опір українців, з росіянами б уже мали зіткнення Молдова, Румунія, Болгарія та Туреччина.

1 серпня Валентина Матвієнко (саме до неї у березні їздили керівники Гагаузії) заявила про вірогідність створення нового федерального округу на базі Криму та "воз'єднаних" регіонів, "але не зараз, треба почекати". Скоріше, під "воз'єднаними" малися на увазі Херсонська, Запорізька, Донецька та Луганська області. Тобто, південь і південний схід України. Але хто знає, чи не додасться до них Гагаузія чи ПМР?

Білий паперовий дим

У ПМР 1 серпня вперше відзначали день пам'яті росіян, котрі загинули за свободу. Гагаузія та ПМР межують зі стратегічною для РФ Одеською областю. 29 липня 2024 року видання El Pais публікує план реінтеграції ПМР до Молдови до 2038 року, першим етапом якого передбачається вивід російських військ з регіону за заявкою Тирасполя, а не Кишинева.

Ще у червні 2024 року уряди Великобританії, США та Канади у спільній заяві стверджували про наміри Москви вплинути на результати виборів та референдуму у Молдові.

У посольстві РФ у Молдові щось палять, стверджує політолог Михайло Шейтельман, бо з вікон іде білий дим з ароматом горілого паперу.

"Мені це нагадало те, що було у Києві перед війною. Росіяни палили папери, - наголосив він. - Вони не можуть почати збройне вторгнення у Молдову, бо довелося б пройти через територію України. Але вони можуть спробувати "революцію"...або провокації".

Ракети і газ

Якщо Росія готує провокації, то навряд чи напряму через ПМР. Депутат парламенту Молдови та експерт з ПМР Оазу Нантой звернув увагу на соцопитування, де проблема Придністров'я на останніх позиціях. Люди звикли до цього, констатував він, а опублікований El Pais план за термінами є занадто довгим, щоб бути реальним.

Визначальним чинником є війна в Україні, вважає Оазу Нантой, але не менш важливим є газове питання: наприкінці року, очікується, Україна перекриє транзит російського газу.

"Регіон (ПМР), який протягом десятиліть субсидується поставками безкоштовного російського газу, постане перед серйозним викликом. Якщо газ поступатиме, то через правий берег і Кишинів зможе диктувати ціну", - наголосив він.

Про важливість газу свідчить те, що президентка Гагаузії якраз у ці спекотні дні веде переговори про транзит російського газу через Україну і нарікає на "технічні проблеми". У самій автономії поговорюють про відділення від Молдови. Але газова тема актуальна і для Майі Санду, хоча в її уряді сподіваються на те, що нині газ закупається у європейських посередників.

Захопити перед Трампом

Росія не вперше орудує газом там, куди потім приходять її війська. Україна з 2006 року пережила низку "газових воєн", Молдова у 2022 році теж зазнала від "Газпрому" різкого (на 30%) скорочення поставок газу і це спонукало країну перейти на закупівлю енергоресурсу в європейських постачальників.

А створення південного анклаву вздовж Чорного моря може бути стратегічною ціллю країни-агресорки, особливо з огляду на можливе перемир'я з Україною. Тоді Кремль міг би наочно продемонструвати досягнення "справжніх цілей" так званої "СВО" мілітарищованому російському суспільству. Та й перед вірогідним президентством Дональда Трампа Росія може воліти закріпитися на стратегічних причорноморських територіях.