"Британія більше не острів" під таким заголовком газета The Daily Express 25 липня 1909-го опублікувала статтю про переліт французького авіатора, 37-річного Луї Блеріо, через протоку Ла-Манш

Пілот відгукнувся на пропозицію іншого британського видання The Daily Mail. У жовтні 1908-го газета оголосила про приз 500 фунтів стерлінгів понад 60 тис. фунтів стерлінгів на теперішні гроші, за переліт на літаку через протоку, яка відокремлює Британію від Європи. До кінця року сміливців не знайшлося і видання подвоїло суму. Більшість тоді вважала, що таким чином The Daily Mail лише робить собі дешеву рекламу. Паризька газета Le Matin відкрито написала, що здійснити переліт неможливо.

Лише з початком літа з'явилася інформація про кількох зацікавлених пілотів. Найсерйознішим конкурентом Луї Блеріо був француз англійського походження, 26-річний Юбер Латам, який літав на моноплані Antoinette IV. Цей літак розробили в однойменній компанії з виробництва двигунів.

Блеріо був співзасновником Antoinette та понад рік обіймав посаду віцепрезидента компанії. 1907-го створив авіамайстерню біля Парижа. У ній виготовили літак Blériot XI, на якому пілот почав готуватися до перельоту через Ла-Манш. Це був моноплан із коробчасто-­балковим фюзеляжем з ясена. Літак відрізнявся від попередніх моделей увігнутими поздовж крилами з розмахом 7 м. Blériot XI мав трициліндровий двигун Anzani потужністю 25 к. с. та дволопатевий гвинт, витесаний із волоського горіха.

У середині липня 1909-го перелетіти Ла-Манш намагається Юбер Латам. На третині шляху в нього виникають проблеми з двигуном. Пілот здійснює вимушену посадку на воду.

Луї Блеріо орендує ферму на околицях французького міста Кале, де розміщує свою базу. Коли все готово, очікує на сприятливу погоду. Помічники будять його 25 липня, о 2:00, і готуються до старту. Звістка про це розлітається навколо, й біля літака збирається натовп.

На радість публіці Блеріо здійснює короткий пробний політ. Після сходу сонця бере курс на Британію. Летить на висоті до 100 м. Пілот не має компаса, а орієнтується на міноносець "Ескопетт", який теж прямує до Дувра. Коли літак переганяє судно, погода псується і видимість погіршується.

"Понад 10 хвилин я летів наосліп, загублений посеред величезного моря. Я не бачив ні горизонту, ні кораблів", розповідав журналістам Блеріо.

Вітер трохи зносить літак із курсу. Коли пілот бачить узбережжя, то на ньому не помічає тих, хто має зустрічати. Тому він летить уздовж суходолу, доки не бачить великого прапора Франції. Ним махає кореспондент Le Matin Чарльз Фонтейн, якому Блеріо довірив вибір місця приземлення. Через поривчастий вітер приземлення виходить складним. Пошкоджується ходова частина й ламається одна лопать гвинта.

Відстань 40 км Блеріо подолав за 36,5 хв. Авіатор став знаменитістю, і різко зросла кількість охочих купити Blériot XI. До Першої світової компанія Blériot Aéronautique виготовила майже 900 літаків, більшість із них різновиди Blériot XI. Авіатор заснував дві льотні школи у Франції й одну в Англії. Ліцензії пілотів у них отримала майже 1 тис. осіб половина загальної кількості у світі.

Літак, на якому Луї Блеріо перетнув Ла-Манш, більше не здіймався в повітря. Після косметичного ремонту його виставляли в універмазі Selfridges у Лондоні та біля офісу французької газети Le Matin. Згодом літак викупив Музей мистецтв і ремесел у Парижі, де історичний Blériot XI зберігається досі.

"Велика війна була добре підготовлена тодішніми суспільними елітами. На ґрунті мемуарів та преси ми можемо створити ясну картину настроїв: як це буває на початку кожної війни, вірнопіддані великих держав на початку були захоплені. Вони були впевнені, що легко переможуть ворогів та що війна закінчиться за місяць або два місяці. Однак незабаром виявилося, що це не так. Усі зрозуміли, що конфлікт набуде всесвітніх масштабів",

писав сучасний сербський історик Дюра Гарді про Першу світову війну, яка почалася 28 липня 1914 року, коли Австро-Угорщина оголосила війну Сербії. У протистояння одразу вступили Росія, Німеччина, Велика Британія та Франція, а згодом усі провідні країни світу. У війні задіяли більш як 65 млн військових, 10 млн із них загинули

22 липня 1342-го в Європі почалася повінь, яку вважають найбільшою із зафіксованих на континенті. Після тривалої посухи протягом кількох днів випала половина річної норми опадів. Із берегів вийшли річки Рейн, Мозель, Дунай, Ельба з притоками. Вода знесла велику кількість мостів, млинів та будинків. У німецькому місті Кельн люди плавали на човнах над міськими укріпленнями. Лише вздовж Дунаю загинуло понад 6 тис. осіб.

23 липня 1851 року австрійський імператор Франц Йосиф I заснував інститут метеорологічних спостережень, який першим у світі почав прогнозувати погоду. Систему метеорологічних спостережень розробив директор Празької обсерваторії Карл Крейль. Він провів перше геомагнітне знімання території імперії. На його основі інститут почав видавати щоденну карту погоди, а з 1877 року прогноз на наступний день.

24 липня 2001-го прем'єр-міністром Болгарії став 64-річний Симеон Саксен-Кобург-Готський. Він походив із сім'ї, яка мала зв'язки з князями Острозькими. У 19431946 роках був царем Болгарії як Симеон ІІ. Через прихід комуністів виїхав із матір'ю в Єгипет, а потім в Іспанію. 2001-го створив у Болгарії партію "Національний рух Симеона ІІ", яка виграла вибори. Чотири роки очолював уряд. Залишається останнім монархом слов'янського походження.

3 роки, один місяць і два дні тривала Корейська війна, що завершилася підписанням перемир'я в місті Пханмунджон 27 липня 1953-го. Уряд Північної Кореї (КНДР) за підтримки Радянського Союзу та Китаю ввів війська до Південної Кореї в червні 1950 року. Військам КНДР та їхніх союзників протистояли армія Південної Кореї та 16 країн. Переговори розпочалися, коли війна зайшла в глухий кут, обидві сторони втрачали сили, але не могли суттєво вплинути на лінію фронту. Угода про перемир'я передбачала поділ Корейського півострова по 38-й паралелі, встановлення кордону й утворення демілітаризованої зони. Остаточного мирного договору КНДР і Корейська Республіка досі не уклали