Вбивство – то не український метод вирішення суперечок. Навіть цінностних. Навіть принципових.

Майдан 2004 року, Майдан 2013 року…

Початок повномасштабного вторгнення 2022 року.

Що спільного? Що українці різних політичних спектрів ставали разом. Ліберали разом з консерваторами. Проти ворогів України. І байдуже що нас роз’єднує. Бо є щось єдине, що тримає нас разом. І без цієі єдності неможливі були помаранчева революція, революція гідності, героїзм зими-весни 2022 року.

Тому єдиний, хто може стояти за вбивством Ірини Фаріон чи радіти йому – це той самий ворог, кого завжди бісила єдність українців у критичні моменти. Це Росія. Це той ворог, хто організовував в Україні політичні вбивства десятиліттями.

Яка можлива відповідь на дії ворога? Тільки єднання. Всіх спектрів. Всіх тих, хто любив Ірину Фаріон і кого вона бісила. Це єдина можлива відповідь спільному ворогу. Ворогу, який організовує чи провокує вбивство для роз’єднання.

Наша єдність – це найкраща помста. Помста ворогу, якого ця єдність бісить. І який здатен вбивати, щоб цю єдність порушити.

Наша єдність – це єдиний запобіжник від майбутніх вбивств. Бо якщо ворог побачить, що такі політичні вбивства розділяють нас, він буде продовжувати. І йому буде байдуже, вбиває він лібералів чи консерваторів.

Наша єдність і спільне проживання трагедії загибелі людини – це найкраща відповідь ворогу, який не цінує жодне життя. Це те, що відрізняє нас від ворога. І це те, що формує нашу перевагу. І ми не можемо це втратити….