Йому було до снаги все, за що він брався. Виноробство, мистецтво, сироваріння. І все супроводжувалося добротою та щирістю. Так про полеглого захисника України – Арсена Федосенка – відгукуються рідні і близькі. Він віддав життя під час завдання на Харківщині, фільмуючи чергові злочини росіян. До Михайлівського Золотоверхого провести воїна у останню путь прийшли знайомі та ті, хто його ніколи не знав. Яким був Арсен Федосенко та яким залишиться у пам'яті – знає журналістка "5 каналу" Олени Рибінської.

Він був успішним, за що б не брався у житті. А ще – щирим та добрим. Таким пригадують Арсена Федосенка його друзі та знайомі. У цивільному житті спробував себе  як фотограф, винороб, художник. У Збройних силах – фотографування стало місією – щоб зафіксувати всі злочини росіян на нашій землі.

"Завжди посміхався, завжди радів життю, завжди хотів жити. Дуже...і дуже сумно, що такі люди пішли від нас. Він був фотографом у мене на весіллі, дуже гарні фото робив і там є пару фото дуже і він є, бо він як друг був теж на весіллі", – зазначає приятель Максим.

Жага та любов до життя. А ще – любов до своєї родини: дружини і двох синів. Знайомі загиблого Арсена Федосенка кажуть: за що б він не брався у житті – все було до снаги.

"Арсен був неймовірною людиною, дуже світлою, дуже легкою, талановитою. Такий позитивний, такий відкритий, ніколи не чула від нього нічого поганого. Усі ці його захоплення і інтереси об'єднувала любов до життя. І вино, і винарні, і сир, і фотографія, і захист України – це все любов до життя," – згадує приятелька, художниця Олеся Драшкаба.

Арсен Федосенко мобілізувався в березні 2022-го. Як описала той період його дружина – Анна – вони разом стояли на морозі, у черзі під військкоматом. Додає: він точно знав, де має бути в найскладніший для країни час. Командир полеглого воїна пишається ним, і додає: Арсен – це та людина, на яку завжди можна було покластися.

"З ним було легко, все було легко. Я приходжу з наради, кажу, блін! Є така ідея, але я тупо не знаю, як її вирішити. Так а в чому проблему? Я робив це це і це, і все немає проблем. Мені як командиру було легко на нього покластися, я іду у відрядження – Петрович, залишаєшся за мене – немає проблем", – згадує командир підрозділу ЗСУ Олександр Мельничук.

Провести в останню путь, до Михайлівського собору у столиці, прийшло чимало людей. Крім знайомих і близьких, віддали шану воїну  і ті, хто його не знав. Розповідають – це наш обов'язок перед кожним полеглим захисником та їхніми родинам.

"Не міг дома сидіть і вирішив з друзями прийти і пом'янути його, і дуже багато українців наших погибає, і таких інтелігентних і вихованих солдатів", – зазначив киянин Віктор.

Арсен Федосенко був патріотом своєї країни, кажуть близькі. Тому і захищати Україну пішов без роздумів. Полюбляв співати українських пісень і долучав до цього друзів. Тож і під час прощання, за волею родини, звучали, зокрема, і повстанські пісні. Під звуки трембіти.

Олена Рибінська, Олексій Іванченков, "5 канал"

Читайте також: у Києві попрощалися з військовим та поетом Максимом Кривцовим.

Підтримайте журналістів "5 каналу" на передовій.

Робіть свій внесок у перемогу – підтримуйте ЗСУ.

Головні новини дня без спаму та реклами! Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій.