Вперше з часів великої війни зростання експорту України відбулося за рахунок продажу металів. Тим часом сільське господарство через сезонність просіло. Є зміни й серед торгових партнерів. Як та чим торгує Україна?

Приріст експорту металургії

За інформацією пресслужби Мінекономіки, в травні поточного року фізичні обсяги експорту товарів склали 12,2 млн тонн, вартістю - 3,3 млрд дол. Фізичні показники експорту товарів  залишились близькими до довоєнних. За цим параметром, експорт товарів у травні 2024 р. є другим за весь період широкомасштабного вторгнення - більшим обсяг експорту був лише у квітні цього року.

“Попри те, що минулого місяця фізичні обсяги експорту товарів скоротилися на 6,9% у порівнянні з квітнем, вартість експорту є меншою у порівнянні з минулим місяцем лише на 0,5%. Тож травень став другим місяцем за цими показниками за увесь час повномасштабного вторгнення”, - зазначив заступник міністра економіки Тарас Качка.

Цього разу приріст відбувся не за рахунок сільського господарства, а завдяки металургії.

“В травні зафіксований істотний приріст обсягів експорту металургії. Зокрема, експорт безшовних труб у порівнянні з квітнем 2024 р. зріс на 50,2%, напівфабрикатів — на 40%, плоского прокату – на 17%”, - сказав Качка.

Це стало можливим завдяки позиції США та ЄС.

“Дуже важливо, що 31 травня Байден ухвалив прокламацію, якою продовжив звільнення української сталі від мит. До речі автономні заходи ЄС також передбачають звільнення української сталі від захисного мита в ЄС. Це дає нам великі можливості для інтеграції українського ГМК з промисловістю ЄС та США. Ця складова нашої торгової політики є надзвичайно важливою”, - зазначив Качка.

Це дуже гарна новина для України, адже через повномасштабне вторгнення серед усіх галузей економіки саме металургія постраждала найбільше.

“Найбільш постраждалою галуззю від воєнних дій є українська металургія, яка втратила більш ніж 60% капіталізації”,-  йдеться у звіті Світового банку.

Багато металургійних підприємств були змушені припинити виробництво, а деякі й зовсім опинились на окупованій території. Через бойові дії та окупацію Україна втратила три металургійні заводи-гіганти – “Азовсталь”, “ММК ім. Ілліча” у Маріуполі та “Авдіївський коксохім”, які належать компанії “Метінвест” Ріната Ахметова.

В “Метінвесті”вважають, що через руйнування, завдані російськими обстрілами, “Авдіївський коксохімічний завод”буде неможливо відновити навіть після закінчення війни. Про відновлення “Азовсталі” та “ММК ім. Ілліча” в осяжному майбутньому теж не йдеться.

“Поки ми ще не повернулися в Маріуполь про це мова не йде”– сказав гендиректор “Метінвесту” Юрій Риженков.

Він додав, що компанія планує відновити “Азовсталь”, але це буде вже зовсім інший завод.

Тож на разі збільшення експорту металургії у травні попри війну виглядає ледь не дивом.

Експорт зернової продукції

Зернової продукції Україна експортувала у травні менше, ніж у квітні.

“Травень є місяцем коли традиційно зменшується експорт зернової продукції. Так, кукурудзи у травні було експортовано 3,6 млн тонн, що на 452 тис. тонн менше, ніж у квітні, пшениці – 1,6 млн тонн, що на 285 тис. тонн менше”, - пояснив Качка.

Водночас показники травня поточного року вище аналогічного періоду минулого року. Експорт зерна у травні на 60% перевищив торічний показник.

За інформацією Держмитслужби, загалом у травні 2024 р. Україна експортувала 5,5 млн т зернових, що на 2 млн т більше, ніж за аналогічний період минулого року.

Як кажуть в Мінагрополітики, за травень Україна експортувала 1,65 млн т пшениці, 0,2 млн т ячменю та 3,7 млн т кукурудзи. Це на 12% менше ще потужнішого показника попереднього місяця, проте перевищує результат травня 2023 р. на 2 млн т (зростання в річному вимірі у 1,6 раза).

За 11 місяців 2023/2024 маркетингового року вже було експортовано майже 47 млн т зерна, у тому числі 17,4 млн т пшениці, 2,4 млн т ячменю, 26,6 млн т кукурудзи.

Вичерпання залишків торічного врожаю супроводжуються висхідною динамікою цін на українське збіжжя. Згідно з даними інформаційно-аналітичної агенції “АПК-Інформ”, експортна ціна на продовольчу пшеницю в травні зросла на 12%, на кукурудзу – на 8%.

Тож недаремно, на початку травня уряд відзвітував про вихід експорту на рівень, що передував повномасштабному вторгненню.

Рекорд експорту цукру

У травні Україна експортувала рекордні 108 тис. тонн цукру, з яких до ЄС було відправлено 65%, інших країн – 35%. Про це повідомляє пресслужба Національної асоціації цукровиків України “Укрцукор”.

“30 травня уряд ввів обмеження на експорт українського цукру до ЄС, але тішить те, що наші виробники відновили шляхи не лише в Європу, а й на світовий ринок (до країн Середземномор'я, західної Африки)”,-зазначила тимчасово виконуюча обов ’ язки голови правління НАЦУ “Укрцукор” Ян а  Кавушевська.

За її словами, минулий рік для цукрового буряку був непоганим. Вона вважає, що цукровий буряк залишиться в топ-3 культур за прибутковістю та може стати непоганою альтернативою зерновим.

Зміна географії експорту

У Мінекономіки наголошують на тому, що відбулася зміна географії експорту. До країн ЄС було експортовано на 1,7% більше українських товарів або на 1,87 млрд дол., ніж попереднього місяця. Зокрема експорт до Польщі зріс на 12% у порівнянні до квітня і склав 366 млн дол. Зафіксоване зростання на 85% експорту до Індії (до 148 млн дол.). Левову частка експорту в цю країну складає соняшникова олія. Експорт цього товару у травні збільшився на 13,7% і склав 714 тис. тонн.

Водночас експорт до Китаю зменшився на 30% - до Піднебесної в травні було відвантажено на 256 млн дол. менше продукції, ніж у квітні. Це сталося через сезонне скорочення експорту кукурудзи, яка є основним експортним товаром України до цієї країни.

Загалом, протягом січня-травня 2024 р., за інформацією Митної служби, в Україну імпортували товарів на суму 27,5 млрд дол., а експортували – на 16,8 млрд дол. Це негативне торгове сальдо. Однак у травні намітилось покращення ситуації. Обсяги імпорту у грошовому виразі у травні скоротилися на 7% до квітня і становили 5,1 млрд дол.

Найбільше Україна за 5 місяців поточного року імпортувала товарів з Китаю (на 5,3 млрд дол.), Польщі (2,9 млрд дол.) та Німеччини (2,2 млрд дол.).

Експортували з України найбільше до Польщі (на 1,7 млрд дол.), Китаю (на 1,4 млрд дол.) та Іспанії (на 1,4 млрд дол.).

У загальних обсягах імпортованих товарів 65% припадає на такі категорії: машини, устаткування та транспорт (9,4 млрд дол.); продукція хімічної промисловості (5,1 млрд дол.); паливо-енергетичні товари (3,4 млрд дол.).

До трійки найбільш експортованих з України товарів увійшли:

продовольчі товари (10,8 млрд дол.); метали та вироби з них (1,8 млрд дол.); мінеральні продукти (1,6 млрд дол.).

Зміни у транспортуванні

Минулого місяця зафіксовані зміни також у вантажопотоках експорту за видами транспорту. Україна стала більше направляти на зовнішні ринки свої товари автомобільним транспортом та залізницею. Фізичний обсяг експорту автомобільним транспортом зріс у порівнянні з квітнем 2024 р. на 10,7%, склавши  893,3 тис. тонн, залізницею  - на 3,8%, до 2 млн 751 тис. тонн. Натомість на 1 млн т – до 8,5 млн тонн скоротилися обсяги експорту товарів морем.

“Дуже добре в умовах війни мати можливість диверсифікувати поставки. Приміром, коли поляки блокують сухопутний кордон, можна користуватись морським коридором. Коли РФ атакує морську портову інфраструктуру, використовувати річний шлях через Дунай”, - каже Олександр Охрименко, президент Українського аналітичного центру.

Вікторія Хаджирадєва