Загальна шкода клімату, яку Росія завдала за два роки повномасштабного вторгнення в Україну, склала $32 млрд. Такі дані оновленої оцінки Ініціативи з обліку викидів парникових газів від війни, презентованої на Міжнародній конференції з питань відновлення України у Берліні.

Згідно з результатами дослідження, за перші 12 місяців повномасштабне вторгнення призвело до викиду 120 млн т вуглецю. За 24 місяці великої війни викиди продовжили зростати і склали 175 млн т вуглецю. Це перевищує річні викиди від високоіндустріальної країни на кшталт Нідерландів або використання 90 млн бензинових автомобілів на дорогах, або будівництво 260 вугільних електростанцій по 200 МВт кожна.

«Поки світ намагається скорочувати викиди вуглецю для уникнення кліматичної кризи, російська агресія призводить до значних додаткових обсягів викидів. Більше третини цих викидів відбуваються за межами кордонів України, підтверджуючи, що вплив війни Росії на довкілля не знає кордонів», – наголосив провідний автор звіту Леннард де Клерк.

За даними експертів, вплив війни на клімат посилюється із кожним місяцем через бойові дії, пожежі, руйнування інфраструктури та інші прямі й непрямі впливи. А масштабні атаки на українську електричну мережу призвели до неконтрольованих витоків SF6 (гексафториду сірки) – парникового газу, потужнішого ніж вуглекислий газ, метан і оксид азоту.

«На воєнні дії припадає майже третина оціненої шкоди для клімату, оскільки військові операції потребують величезних обсягів обладнання, боєприпасів і вибухових речовин, виробництво яких є дуже вуглецевоємним, а також великих обсягів палива, що призводить до непрямих і прямих викидів парникових газів. Крім того, вплив військових ланцюгів постачання на клімат є недостатньо вивченим, і фактична шкода для клімату може бути ще більшою», – зазначив співавтор звіту і член наглядової ради громадської організації «Екодія» Микола Шлапак.

Як відзначають експерти, РФ продовжить завдавати шкоди клімату навіть після закінчення війни, оскільки відбудова пошкодженої та знищеної інфраструктури становитиме велике джерело викидів. Вони значною мірою пов’язані з виготовленням цементу і сталі та, за прогнозами, складуть 56 млн т вуглекислого газу. Тож у плануванні відбудови важливо враховувати ці викиди та впроваджувати більш екологічні та кліматично-дружні практики, які дозволять їх зменшити.

Як відомо, це вже четверте дослідження впливу війни на клімат, яку проводить Ініціатива з обліку викидів парникових газів від війни спільно з Міндовкіллям та ГО «Екодія». Дослідження стало можливим завдяки підтримці Європейського кліматичного фонду (ECF), Ініціативи з розвитку екологічної політики й адвокації в Україні (EPAIU), Федерального міністерства економіки та кліматичних дій Німеччини через Міжнародну кліматичну ініціативу (IKI).