В Успенському соборі Канева 22 травня 1861-го відслужили панахиду і на Чернечій горі перепоховали останки Тараса Шевченка.

Поет помер 10 березня в своїй майстерні при Петербурзькій академії мистецтв. Поховали митця 28 лютого на Смоленському цвинтарі в Петербурзі. Клопоти щодо перевезення тіла Тараса Шевченка в Україну взяли на себе його друзі - Михайло та Олександр Лазаревські, Пантелеймон Куліш, Григорій Честахівський.

8 травня домовину викопали. Дерев'яну труну вклали у свинцеву. А ту в соснову домовину, оббиту по кутах залізом і стягнуту двома залізними пасами. Залізницею перевезли до Москви, а там за 10 днів прибули до Києва. До Канева Шевченка перевезли по Дніпру на пароплаві "Кременчук". Через повінь домовину на берег вивезли люди, запряжені у віз. Дві доби вона стояла в Успенському соборі. На Чернечу гору труну несли на руках. У процесії брали участь близько 2 тис. осіб.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Пам'ятник Шевченку замість Києва встановили в Каневі

Два тижні селяни плахтами, мішками, хустками носили землю, щоб насипати високу могилу. Її обклали камінням так, щоб надати вигляду степової. Встановили дубовий хрест. Люди ходили на Чернечу гору і просили зцілення від хвороб.

16 червня 1939-го у Каневі відкрили бронзовий пам'ятник Тарасу Шевченку роботи скульптора Матвія Манізера та архітектора Йосипа Лангобарда.