Організація північноатлантичного договору святкує річницю. Крізь століття Альянс пройшов тернистий шлях: із попелу Другої світової, через Холодну війну, бурхливу колотнечу на Балканах та зрештою до російсько-української війни. 75 років тому союзний договір підписали 12 країн. Зараз таких вже 32. Перед Альянсом як ніколи постають серйозні виклики. Більше у сюжеті Антона Кучеренка.

1949-й рік, округ Колумбія. Президент США Гаррі Трумен зайшов до урядової аудиторії у Вашингтоні. Зустріли лідера сотні шанованих гостей. Уже за мить пролунала історична промова. Лідери західного світу дали старт Північноатлантичному альянсу. На Вашингтонському договорі навіть не встигло висохнути чорнило. За мить до цього свої підписи лишили міністри 12-х держав Європи та Північної Америки. Саме так народилося НАТО.

"Цей договір – простий документ. Нації, які його підписують, погоджуються дотримуватися мирних принципів Організації Об'єднаних Націй. Підтримувати дружні відносини та економічне співробітництво між собою. Проводити спільні консультації, коли територія або незалежність будь-якої з них опиниться під загрозою. І допомогти кожному, хто може зазнати нападу. Якщо є щось сьогодні, якщо є щось неминуче в майбутньому, то це воля народів світу до свободи і миру", – заявляв Трумен. 

Прагнення миру та свободи. Але що за цим стоїть? Своєї мети союзники не приховували. Європа стояла у руїнах. Вільний світ намагався уникнути нової війни – більш руйнівної і вже проти колишнього партнера – радянського союзу.

"Історія Європи була історією постійних конфліктів. Так було аж до створення НАТО 75 років тому, яке забезпечило справді міцний мир в євроатлантичній зоні. Тому історичне значення цієї події має для мене найбільш важливе значення", – розповів аналітик Центру американського прогресу Роберт Бенсон.

Червона загроза здавалася неминучою. кремлівські комуністи марили глобальною революцією. І для Європи НАТО стало гарантією безпеки. З моменту утворення минуло 10 етапів розширення. У 1955 році приєдналися Греція та Туреччина. Вже за три роки – Західна Німеччина. І... як відрізало. Лідери НАТО вирішити взяти паузу. Новий стяг у Брюсселі замайорів майже через 30 років. У 1982-му до альянсу вступила Іспанія. Аж раптом – доля принесла неочікуваний сюрприз.

"Після розпаду Радянського Союзу, після закінчення холодної війни, НАТО було дуже далеким від політичної трансформації Європи, те, що називають відновленням цілісної та вільної Європи. Мовилось про ті частини континенту, які були у радянській орбіті впливу. Вони повинні були знову увійти до європейської сім'ї", – заявив віцепрезидент Німецького фонду Маршалла Ян Лессер.

Час Східної Європи настав лише у 1999-му. За десятиріччя приєдналися 12 нових держав. Серед них і сусіди України: Польща, Угорщина, Словаччина та Румунія.

"Занадто велику частину цього століття країни Центральної та Східної Європи були відрізані від євроатлантичної спільноти – спільноти демократій, до якої вони справедливо належать. У цій новій Європі географія більше не є мірилом. Нації мають самі визначати свою долю, за власним вільним вибором", – казала 9-й Генеральний секретар НАТО Хав'єр Солана

Поки сусіди раділи – надії України сипались. Омріяне запрошення від НАТО Київ так і не отримав. Замість гарантій – самі обіцянки. І нерішучість Альянсу коштувала дорого. Зі смердючих боліт за всім спостерігав колишній КДБшник.

"Я твердо переконаний, що Україна і Грузія повинні отримати план дій щодо членства без жодних компромісів, і крапка. Я переказав це путіну під час нещодавньої телефонної розмови із ним. Дослівно я сказав: "Ви щойно дізналися, що я їду до Бухареста з ідеєю отримати план дій щодо членства для України та Грузії. І ви не повинні цього боятися, пане президенте. Зрештою, НАТО – це миролюбна організація, НАТО – це організація, яка допомагає демократіям процвітати", – зауважував президент США Джордж Буш. 

росія й справді не злякалася. У 2008 році за це заплатила Грузія, а вже згодом – Україна. Дві війни під носом НАТО. І в Альянсі зрештою почали "занепокоюватися".

"Моє головне занепокоєння в тому, що агресії не буде кінця. Крим – це один із прикладів, але я розглядаю його як елемент ширшої схеми, більш довгострокової стратегії росії або принаймні путіна. Тому, звичайно, наше головне занепокоєння зараз полягає в тому, чи піде він далі Криму, чи втрутиться росія в східні регіони", – розповідав Генеральний Секретар НАТО Андерс Фог Расмуссен.

Не так сталось, як гадалось. росія почала невиправдану війну проти України. І путін пустив ці рєспубліки у м'ясні штурми українських міст. Так звана "СВО" розділила історію на ДО та ПІСЛЯ. Здавалось, ось він час для серйозних рішень. Але в НАТО так і не наважилися на серйозні кроки.

"Єдиний спосіб запровадити щось на кшталт безпольотної зони – це відправити винищувачі НАТО в повітряний простір України і збивати російські літаки. Але це може призвести до повномасштабної війни в Європі. Президент Байден чітко дав зрозуміти, що ми не збираємося вступати у війну з росією", – заявляв державний секретар США Ентоні Блінкен.

росія тим часом ламала зуби об ЗСУ. Бліцкриг перетворився на два роки жорстокого українського спротиву. Союзники вирішили не пасти задніх. До України поступово, але почала надходити військова допомога. А вже згодом були танкова, дронова та авіаційна коаліції для ЗСУ. НАТО об'єдналося. І дякувати за це слід саме Україні.

"Перед початком війни я сказав путіну, що якщо він вторгнеться в Україну, НАТО стане сильнішим та більш згуртованим. І ми побачимо, як демократії світу постануть, щоб протистояти його агресії та захищатимуть порядок, заснований на правилах", – сказав президент США Джо Байден. 

Він додав, що "це саме те, що ми бачимо сьогодні".

"Коли путін розпочав повномасштабне вторгнення два роки тому, він хотів менше НАТО на кордонах та більше контролю над своїми сусідами. Він хотів знищити Україну як суверенну державу. Але йому це не вдалося. НАТО стало більшим і сильнішим. Україна ближча до членства в НАТО, ніж будь-коли раніше. І поки хоробрі українці продовжують боротися за свободу, ми стоїмо на їхньому боці, – заявляв Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг.

Загроза є і нині, і вона навіть потужніша за всі попередні. Єдності НАТО знову кидають виклик. Цього разу не з кремля, а з самого Білого дому. Повернення Дональда Трампа бояться як вогню. Експрезидент не припиняє загравати з публікою. Погрожував вивести США з Альянсу. Вдавався до цілковитих нісенітниць. Обіцяв сприяти російській агресії проти союзників, якщо вони не гратимуть за його правилами. А такі заяви ще більше згуртувало НАТО до 75-річниці. 

Антон Кучеренко, "5 канал".   

Читайте також:  росія готується напасти на країни НАТО вже у 2026 році – розвідка Німеччини. У разі перемоги в Україні рф буде наступати на країни Балтії.

Дивіться також:

Підтримайте журналістів "5 каналу" на передовій.

• Робіть свій внесок у перемогу –  підтримуйте ЗСУ .

Головні новини дня без спаму та реклами! Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій.