3 квітня 1043-го у місті Вінчестер провели коронацію Едварда Сповідника. Він сів на престол після смерті свого зведеного брата датського короля Хардекнуда.

Едуард був старшим сином англійського короля Етельреда II Нерозумного й Емми Нормандської. Мати вивезла Едуарда і його молодшого брата Альфреда до Нормандії. Едуард надбав численних зв'язків. Ще молодим він проявив особливу релігійну старанність, за що й отримав згодом прізвисько Сповідник.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Французький король вилікувався в Єгипті

Брат Едуарда проголосив його своїм спадкоємцем. 8 червня 1042 року Хардекнуд помер. З його смертю припинилася данська династія. Лише за кілька днів після смерті Хардекнуда жителі Лондона проголосили Едуарда королем Англії. Це одразу ж визнала вся країна.

Молодий монарх абсолютно не знав країни своїх пращурів. Сповідник завоював значний політичний авторитет у Європі завдяки своїй істинній релігійності, вірі в чесноти й аскетизму. Був одружений, але через прихильність до аскетизму король не хотів мати дітей.

Він помер 5 січня 1066 року.