Штучний інтелект та нестандартні технології

Зранку 2 квітня 2024 року дрони атакували російські підприємства у Єлабузі та Нижньокамську. Йдеться про особливу економічну зону Алабуга. Вона розташована за понад 1 200 кілометрів від кордону з Україною. І головне питання: як та які українські дрони могли туди долетіти.

Як пише РБК-Україна з посиланням на джерела в ГУР МО України, в Росії атаковано завод зі збірки безпілотників-камікадзе типу Shahed, які російські загарбники називають Герань-2.

"...внаслідок удару є значні руйнування виробничих потужностей",- зазначається у матеріалі.

Зазначимо, що представник Головного управління розвідки Міноборони Андрій Юсов офіційно не підтвердив, але й не спростував причетність ГУР або СБУ до ударів по об'єктах в Єлабузі та Нижньокамську.

"Бачимо, що гуркіт та бавовна на території держави-агресора продовжуються, продовжуються саме на військових об'єктах, які безпосередньо задіяні в геноцидній війні Росії проти України. Можемо констатувати, що в цих подіях зброя і засоби іноземного виробництва наших партнерів не використовуються. Це факт",- зазначив представник ГУР 3 квітня в коментарі Радіо Свобода.

Своєю чергою Юсов не уточнив, чим саме були атаковані об'єкти на території РФ, які знаходяться на відстані понад тисячу кілометрів від України.

При цьому він зауважив, що українська галузь безпілотників "розвивається дуже динамічно".

Іноземні ЗМІ вже пишуть про те, чим Україна в теорії може атакувати об’єкти на території РФ. Як пише CNN з посиланням на джерело, близьке до української програми дронів, наша країна використовує дрони з більшою дальністю дії та більш просунутими можливостями. У деякі з них навіть інтегровано базову форму штучного інтелекту, щоб допомогти їм орієнтуватися та уникати перешкод.

"На кожному літальному апараті є термінальний комп'ютер із супутниковими даними та даними про місцевість. Польоти плануються заздалегідь з нашими союзниками, і БПЛА дотримується плану польоту, щоб ми могли вражати цілі з точністю до кількох метрів", - розповів співрозмовник видання.

Точність ударів також досягається завдяки датчикам дрона.

"У них є така річ, як "машинний зір", який є різновидом штучного інтелекту. По суті ви берете модель, записуєте її на чіп і навчаєте цю модель визначати географію і ціль, до якої вона рухається. Коли він (дрон - ред.) нарешті буде розгорнутий, зможе визначити, де він знаходиться. Він не вимагає жодного зв'язку (із супутниками), він повністю автономний",- пояснила аналітикиня Королівського інституту об'єднаних служб Ноа Сільвія .

Щодо останньої атаки на Татарстан, то росЗМІ стверджують, що об’єкти атакував або український дрон UJ-22 Airborne, або цивільний легкомоторний літак А-22 виробництва української компанії Аеропакт, перероблений у безпілотник.

ЗМІ пишуть, що UJ-22 Airborne здатний нести не менше 20 кг вибухівки, має розмах крил 4,6 м та дальність польоту до 800 км. Щодо А-22 - це взагалі загадка, як його змогли переобладнати в БпЛА.

Як натякає військовий оглядач Михайло Жирохов в ефірі Радіо Свобода, для атаки на підприємства Татарстану використали "дрон літакового типу. Він був зроблений з тих дронів, які використовувались до війни для вантажних перевезень".

За словами експерта, виготовляла вантажні дрони фірма у Харкові.

"Де вона зараз знаходиться - ніхто не знає. Але вона переробляла оці вантажні дрони саме в дрони-камікадзе",- заявив він.

До слова, міністр цифрової трансформації Михайло Федоров в інтервʼю німецькому виданню Welt заявив, що у 2024 році Україна збільшила виробництво ударних безпілотників далекої дії у десять разів порівняно з показниками минулого року

"Більшість дронів, що атакували російські НПЗ, мають радіус дії від 700 до 1000 кілометрів, але зараз є моделі, які можуть пролетіти понад 1000 кілометрів",- розповів Федоров.

На думку міністра, саме від розвитку безпілотних технологій залежить результат війни. І експерти з цим повністю погоджуються.

Як БпЛА міняють хід війни

Як влучно зазначають аналітики видання Defense Express, пряма військова допомога США, за деякими виключеннями, вже не постачається Україні регулярно протягом останніх кількох місяців. На цьому тлі будь-якого типу ракетні боєприпаси до M142 HIMARS стають дефіцитними. Щоб їх використовувати максимально ефективно в поточних умовах, пише видання, необхідно вдосконалювати власний контур розвідки та виявлення цілей.

"На цьому тлі особливої ваги набувають характеристики безпілотників літакового типу, які застосовуються нашими воїнами для виявлення цілі, коригування вогню та фіксації результатів удару. Тому так і насправді виходить, що для результативного знищення російських окупантів вітчизняні БПЛА стають такі ж важливі, як і ракети від США",- підкреслюють аналітики Defense Express.

Також експерти високо оцінюють українські розробки в сфері далекобійних ударних дронів. До слова, після атаки по Єлабузі росіяни настільки не можуть повірити в те, що наші БпЛА дістають майже у кожен куток РФ, що висувають дикі теорії. Мовляв дрони, були запущені з території Росії (а то і Казахстану), але не з України.

"Ні, це запуски не з території РФ, не варто недооцінювати українських інженерів. За два роки повномасштабної війни наша промисловість досягла значних успіхів. Розвиваються й системи, що забезпечують радіопрозорість, тобто безпілотник залишається невидимим для різних систем виявлення",- оцінює атаку по Татарстану авіаексперт Анатолій Храпчинський в розмові з DW.

Він оцінює щомісячне виробництво подібних дронів до 300 одиниць, прогнозуючи поетапне нарощування до тисячі одиниць на місяць.

Висновки з цієї атаки невтішні - для росіян. Зі слів військового оглядача Михайла Жирохова на європейській частині Російської Федерації не залишилося жодної ділянки, куди не можуть потрапити українські дрони.

"Ще у січні-лютому наші дрони вражали Ленінградську область. Це Луга, це якісь об’єкти Новатек, це нормальна зараз ситуація. Проблема в масштабуванні і проблема в тому, яку бойову частину несуть ці дрони. Так, російська ППО досить непогана, але дрони прориваються. І я думаю, що цих ударів з часом буде все більше",- розповів Жирохов в ефірі Радіо Свобода.

Зі слів оглядача, Україна нині випробовує різні типи конструкцій та бойових частин, які були б здатні літати на великі відстані та ефективно обходити російські системи ППО.

"По-перше, дуже велика кількість конструкцій - тобто випробовуємо різні варіанти. І щодо управління, і щодо бойової частини. Але чим далі, тим обмеженіша бойова частина. Якщо на близьку відстань це може бути і 40, і 50 кілограмів бойової частини. То далі - там вже є проблеми, але вони зараз вирішуються. У нас досить потужна інженерна школа, і це тільки час і гроші. Гроші є, зараз час працює саме на наших конструкторів",- розповів оглядач.

Валерія Шипуля