Український інститут національної пам’яті визнав Михайла Булгакова символом російської імперської політики та оприлюднив фаховий висновок щодо належності об’єктів, присвячених російському письменнику до символіки російської імперської політики. Про це йдеться на сайті Інституту.

Експертна комісія вважає, що подальше перебування у публічному просторі пам'ятників або пам'ятних знаків письменника є російською пропагандою.

«Михайло Булгаков – імперець за світоглядом, затятий українофоб. Письменник, не зважаючи на роки життя у Києві, зневажав українців та їхню культуру, ненавидів українське прагнення до незалежності, негативно відгукувався про становлення Української держави та її очільників. З-поміж усіх російських письменників того часу стоїть найближче до нинішніх ідеологем путінізму і кремлівського виправдання етноциду в Україні», – зазначається у фаховому висновку експертної комісії.

Також повідомляється, що нав'язливо декларована ним зневага до України закорінена в тому, що родину Булгакова прислали до Києва з Орловської губернії для колоніальної діяльності. Батько, російський богослов, викладач Київської духовної академії, був цензором, займався утисками української культури. Свідому стратегію блокування права української нації на окремий від Росії шлях продовжив і його син.

Михайло Булгаков упереджено й виразно негативно ставився до всього українського – українців, їхньої мови, культури, права на власну державу тощо, а його творчість безпосередньо пов'язана з глорифікацією російської імперської політики та неприхованою українофобією.

«Тенденційність Михайла Булгакова виразна – ідеологічні акценти його прози свідчать про упередженість автора до українського світу. З позицій російської манії величі та обстоюючи єдину неподільну імперію, він у творах не подає жодного позитивного персонажа-українця, пародіює чи глузливо перекручує українську мову, глузує з української автокефальної церкви, заперечує саме існування української нації. Антиукраїнський зміст п’єси «Дни Турбиных» відзначали вітчизняні митці ще в лютому 1929 р. на з’їзді радянських українських та російських письменників у Москві», – наголошують експерти.

«Присвоєння його імені географічним об'єктам, назвам юридичних осіб, об'єктам топонімії, а також встановлення на його честь пам'ятників та пам'ятних знаків в Україні було втіленням русифікації – складової російської імперської політики, спрямованої на нав'язування використання російської мови, пропагування російської культури як вищих, порівняно з іншими національними мовами та культурами, витіснення з ужитку української мови, звуження українського культурного та інформаційного простору», – зазначили в інституті. 

Нагадаємо, раніше повідомлялося, що активісти зняли з фасаду корпусу Інституту філології КНУ імені Шевченка меморіальну дошку, присвячену російському письменнику Михайлу Булгакову.

Також відомо, що Міністерство освіти і науки України переглянуло навчальну програму для школярів на 2022-2023 роки. Із програми зарубіжної літератури виключили більшість російських та білоруських письменників. Замість них діти читатимуть твори Жана де Лафонтена, О. Генрі, Анни Ґавальди, Ульфа Старка, Джона Бойна, Е. Шмітта, Йозефа Рота, Александра Гранаха тощо. Водночас у програмі залишили тексти Булгакова, Гоголя, Кузнецова й Ільфа та Петрова.