Україна та її союзники програють гонку за боєприпасами, які потрібні Києву для відображення настання російської армії.

Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Bloomberg.

За словами представників країн-союзників, знайомих з останніми подіями на лінії фронту, потік західної військової допомоги в Україну різко скоротився, а деякі українські знаряддя дають лише по одному пострілу на день, щоб зберегти свої запаси, що скорочуються.

Це змусило союзників спробувати зберегти потік постачання в Україну, розшукуючи снаряди по всьому світу. Але оскільки ці ініціативи повільно реалізуються, неясно, чи дадуть вони достатні результати в короткостроковій перспективі, щоб зберегти стабільність лінії фронту в Україні.

Як заявила прем'єр-міністр Естонії Кая Каллас в електронному листі Bloomberg, зараз не можна гаяти часу. "Довгострокові зобов'язання важливі, але факт війни також полягає в тому, що переможе та сторона, яка має більше боєприпасів", - сказала вона.

За її словами, російська військова промисловість працює у три зміни, а постачання Україні швидко скорочується. "Без нашої підтримки цю війну можна програти", - додала Каллас.

За словами чиновників, які говорили на умовах анонімності, союзники президента Володимира Зеленського дедалі більше стурбовані тим, що літній наступ росіян може прорвати оборону України.

Російські війська зараз випускають у сім разів більше снарядів, аніж їхні противники, додали вони. Це більш ніж удвічі перевищує показник наприкінці січня, коли Київ попередив союзників, що співвідношення становить три до одного.

Дефіцит зберігається, незважаючи на зростання усвідомлення західними лідерами ціни зволікання. За словами одного чиновника, знайомого з дискусіями з питань допомоги, вони знають, що захищати територію НАТО буде дорожче, якщо Росія досягне значного поступу в Україні.

Ось чому європейські союзники країни всюди шукають боєприпаси після кількох місяців застою у питанні, чи прийнятно використовувати кошти ЄС для закупівлі з-за кордону. Чеська Республіка очолює одну ініціативу, аналогічні зусилля готує Естонія.

Початок тижня справді приніс Україні певну наснагу: може бути розблоковано військову допомогу США на суму понад 60 млрд доларів. Спікер Палати представників Майк Джонсон заявив, що хоче, щоб фінансування було схвалено "негайно", хоча інші члени республіканського керівництва Палати представників оцінюють його шанси на успіх не більш як 50%.

Проблеми браку боєприпасів і ризику російського наступу, ймовірно, виникнуть, коли міністри закордонних справ НАТО зберуться 3 квітня у Брюсселі, щоб відсвяткувати 75-річчя від дня заснування альянсу - як відповідь на радянську агресію під час холодної війни.

Зеленський заявив газеті Washington Post, що без будь-якої допомоги київські війська будуть змушені відступити і віддати територіальні завоювання президенту Росії Володимиру Путіну, який потім зможе атакувати великі міста.

"Якщо вам потрібно 8000 пострілів на день для захисту лінії фронту, а у вас, наприклад, лише 2000 набоїв, вам доведеться робити менше", - сказав він. "Як? Звичайно, щоб повернутися. Зробіть лінію фронту коротшою".

Українські сили дають відсіч наступу Росії, риють траншеї та зводять загородження для зміцнення лінії фронту завдовжки 2000 кілометрів. Вони також перейшли до нових методів боротьби, за останній місяць атакувавши понад десяток нафтопереробних заводів у Росії за допомогою начинених вибухівкою дронів.

Це призвело до скорочення виробництва палива в Росії, і, за словами Зеленського, це продовжуватиметься, незважаючи на невдоволення США. Один європейський чиновник у США заявив, що вплив Вашингтона у цьому питанні зменшується з кожним днем, коли американська допомога не матеріалізується.

Однак російські удари також завдають шкоди українській інфраструктурі. Той же чиновник сказав, що шкода, завдана за останні кілька тижнів, була, ймовірно, найсерйознішою за всю війну і, ймовірно, матиме довгострокові стратегічні наслідки, які посилять ефект нестачі боєприпасів.

За оцінками Міністерства оборони Естонії, цього року Росія, як очікується, виготовить або відновить близько 4,5 млн. снарядів. І це на додаток до боєприпасів, які вона одержує з Північної Кореї та Ірану.

Навпаки, ЄС має намір виробити лише 1,4 млн снарядів у 2024 році та 2 млн наступного року. США працюють над виробництвом 1200000 снарядів до кінця 2025 року, але ці зусилля також залежать від прийняття Конгресом пакету допомоги. Європейські фірми співпрацюють з українськими компаніями для нарощування внутрішнього виробництва, але для того, щоб ці зусилля принесли плоди, також потрібен час.

За словами чиновників, знайомих із ситуацією на полі бою, українські поставки снарядів не обов'язково повинні відповідати російським, оскільки сучасні системи озброєння, які вона використовує, точніші за російські, але їм дійсно необхідно наблизитися. За словами одного з них, навіть збільшення показника України до трьох снарядів на кожні сім випущених Росією матиме велике значення.

Як тільки цього і наступного року виробництво в США та Європі збільшиться, постачання до Києва мають почати стабілізуватися, кажуть західні чиновники. Але головна проблема – це подолання розриву до того часу.

Оскільки портфелі замовлень європейських компаній на найближчі рік-два заповнені, ціль ЄС відправити Україні 1 млн артилерійських снарядів до березня цього року довелося відкласти до кінця року. Лише половина суми була відправлена з того часу, як мету було встановлено понад 12 місяців тому.

Такі країни, як Естонія, яка зобов'язалася витрачати 0,25% свого ВВП на допомогу Україні, закликали інші європейські країни витрачати більше і вивчити можливість спільних позик для стимулювання оборонної промисловості континенту.

План Чехії щодо закупівлі сотень тисяч снарядів, у тому числі за межами ЄС, має почати приносити результати у червні. Хоча до цього ще кілька тижнів, є надія, що це принаймні додасть українським силам впевненості в тому, що вони зможуть витрачати більше боєприпасів уже зараз.

Але такі великі країни, як Франція та Іспанія, поки що не взяли на себе жодних фінансових зобов'язань за чеським планом, незважаючи на його усну підтримку. А члени ЄС все ще обговорюють законність плану використання прибутку, отриманого від заморожених російських активів, на купівлю зброї.

За словами як європейських, так і бразильських чиновників, переговори між Японією та Великобританією про закупівлю боєприпасів також, зважаючи на все, зайшли в глухий кут, оскільки Бразилія відхилила прохання союзників про постачання боєприпасів для Києва.

На початку 2024 року президент Чехії Петро Павло заявив про 800 тисяч боєприпасів у країнах, які не входять до складу Європейського Союзу, але погодилися продати їх. Йдеться про 500 тисяч снарядів калібру 155 мм і 300 тисяч - калібру 122 мм.

Країни-учасники ініціативи Чехії щодо закупівліартилерійських снарядів для України підписали угоду, в рамках якої ЗСУ отримають 1 млн боєприпасів.

Водночас, прем'єр-міністр України Денис Шмигаль заявив, що Україна розраховує на постачання першої партії артилерійських боєприпасів з чеської ініціативи вже у квітні.