Не хлібна справа

Про те, що член фракції " Слуга народу " В’ячеслав Медяник вирішив достроково відмовитися від мандата, повідомив народний депутат Ярослав Желєзняк . Заяву депутата найближчим часом винесуть на голосування, яке остаточно вирішить його долю.

За даними ЗМІ, які посилаються на власні джерела, у Медяника - серйозні проблеми зі здоров'ям, тому він планує виїхати на лікування за кордон.Як батькові п’яти дітей, виїзд за межі України йому не заборонений.

До парламенту був обраний як мажоритарник на виборах 2019 року по 27 округу Дніпра. Раніше займався будівельним бізнесом. У Верховній Раді є головою підкомітету з питань законодавства про адміністративні правопорушення та охоронної і детективної діяльності.

Голова фракції "Слуга народу" Давид Арахамія місяць тому заявив, що в парламенті наближається криза. Він сказав, що отримав 17 заяв про складення мандатів від "слуг", і в інших фракціях також є бажаючі піти з Ради.

"Насправді кількість людей, які хочуть піти з парламенту, набагато більша. Ми вже не відпускаємо людей... Ми говоримо, що просто не будемо за це голосувати, тому що люди мають досидіти до кінця і ухвалювати необхідні для держави закони", - сказав Арахамія в ефірі національного телемарафону.

Ситуацію, що склалася, прокоментувала його колега.

"Депутатство перестало бути хлібною справою. Навіть ті, хто сприймав мандат як інвестицію в торгівлю майбутнім впливом, складають повноваження. Хіба це не досягнення нинішнього скликання? Недоторканість зняли, кнопкодавство побороли, лобістські ініціативи знівелювали, відповідальність за брехню в деклараціях посилили, ПЕПами довічними зробили (йдеться про Реєстр національних публічних діячів - ред.).Тепер бізнесменам-політикам невигідно і дуже важко. Поїхати на переговори з партнерами -дозвіл на виїзд від голови Верховної Ради. Поїхати відпочити -фігурант мальдівського скандалу. Подати правдиву декларацію -фігурант антикорупційного розслідування. Подати неправдиву -фігурант кримінального провадження. Суцільний геморой. Тому очікується масовий депутатопад ", -  зазначила нардеп Ольга Василевська-Смаглюк у колонці glavcom.ua.

Вона припустила, що коли всі заяви задовольняти, за півроку в парламенті може залишитися кількість депутатів на межі конституційності.

"Ви коли платили за мандат, чи сіяли гречку на окрузі, то думали використати свій державний статус у власних інтересах. Мріяли за рік-два відбити інвестиції. Але зовсім не думали про реальне призначення народного депутата - служити державі і людям.Тому я особисто не буду голосувати за складання мандатів депутатами, якщо вони не мають на те поважних причин, пов’язаних зі здоров’ям чи складними життєвими обставинами. Або довідку, або сидіть і служіть. Ви Присягу давали", - присоромила депутат деяких своїх колег.

Кримінальні справи, інша робота, смерть

Нинішній склад парламенту з самого початку був менший, ніж має бути згідно з Конституцією: через тимчасову окупацію Криму та втрату Україною контролю над частиною Луганської та Донецької областей на виборах до Ради 2019 року обрали лише 424 нардепи. А 26 місць залишили зарезервованими за мажоритарними округами, що перебували на той момент на непідконтрольній Україні території.

За даними руху "Чесно", за чотири роки роботи нинішнього складу парламенту втратив мандат 51 народний обранець. Найбільше депутатів - 21 - втратили мандати у зв'язку з призначенням на інші посади, в основному для роботи в уряді. Популярною також стала відмова від депутатських мандатів за власним бажанням після початку повномасштабного вторгнення Росії. Це переважно стосується представників забороненої в 2022 році через проросійську позицію партії ОПЗЖ, які виїхали з України. Ще 6 нардепів позбавлені мандатів через втрату громадянства, зокрема, це Вадим Рабінович, Віктор Медведчук, Андрій Деркач, Тарас Козак, яких підозрюють у державній зраді. А четверо депутатів померли.

Окрім того, поширеною причиною складання депутатських повноважень є перехід на керівні посади в ЗСУ. Відомо, що мандат склав генерал-лейтенант ЗСУ Михайло Забродський , який вирішив сконцентруватися на роботі в Генштабом, а мажоритарник підполковник Сергій Рудик нині на фронті. Не виключено, що і він в разі просування по військовій службі може відмовитися від мандата.

Також щодо майбутнього: за даними з відкритих джерел, стосовно 15 мажоритарників (без врахування депутатів від ОПЗЖ) порушено кримінальні провадження. Всі вони мають шанс втратити статус депутата, якщо будуть визнані винними.

Якщо тих депутатів, які прийшли в парламент за партійними списками легко замінити - до Ради йде наступний у списку, то з мажоритарниками - проблема: їх неможливо замінити через війну, адже, згідно з Конституцією, вибори під час воєнного стану заборонено проводити.

"Проте в будь-який момент можуть з'явитися нові кримінальні провадження та ротації в уряді", - зазначають експерти Лабораторії законодавчих ініціатив у матеріалі для ZN.UA. 

Вони додають, що зменшення числа депутатів в цілому на роботоспроможність Ради не впливає, проте може позначитися на роботі комітетів - там дедалі складніше досягати кворуму й ухвалювати рішення.

У Конституції не передбачено

Відповідно до Конституції, наш парламент є повноважним за наявності не менше ніж двох третин депутатів від його конституційного складу. Тобто - не менше 300. При нинішніх тенденціях у парламенті ніхто не дасть гарантії, що через певний час депутатів може залишитися менше цієї кількості.

"У нас ніде не прописано, що ми робимо під час війни, якщо парламент стає неспроможним або неповноважним. І це суттєва загроза. Під час воєнного стану Україна не може провести демократичні парламентські вибори, які б за нормальних умов мали вже відбутися у жовтні 2023 року. Фактично Верховна Рада тепер діє в умовах подовжених повноважень, але наскільки це все затягнеться, невідомо", - сказала член правління Центру політико-правових реформ, експерт з виборчого законодавства Юлія Кириченко у коментарі DW.

Вона звернула увагу на те, що в законодавстві прописано лише те, що нинішній склад парламенту має працювати до першої сесії Верховної Ради наступного скликання, яка буде обрана після завершення війни. Але коли закінчиться війна, невідомо. І зменшення кількості депутатів рано чи пізно може стати для України проблемою.

"Через зменшення кількості народних депутатів, зокрема мажоритарників, парламент може стати неповноважний чи неспроможний ухвалювати необхідні рішення під час війни. Бо чим менше мандатів, тим складніше знайти необхідну більшість голосів", - пояснила Кириченко.

Вона додала, що в українській Конституції не передбачена, як в деяких європейських країнах, робота усіченого парламенту, коли за окремих умов там залишається працювати певна частина депутатів від кожної фракції, які ухвалюють необхідні рішення.

"Автори Конституції у 1996 році просто не могли навіть уявити таку ситуацію, яка склалася зараз", - відзначає експерт.

Вона пояснює, що під час воєнного стану внесення змін до основного закону України теж не передбачені, тому взятися за це питання можна буде лише після війни. На думку Кириченко, Конституцію слід буде доповнити положеннями про екстраординарний режим роботи Верховної Ради, про механізм самоуправління в Раді, про передачу влади за умов загрози роботи парламенту та функціонування парламенту в усіченому вигляді.

Галина Гірак