Деякий час тому на одній з ділянок фронту встановлював взаємодію з підрозділами БПЛА однієї з частин, де ворогу вдалось прорвати нашу оборону та вклинитись на значну глибину. На думку деяких командирів, причина прориву була в тому, що піхота слабка, не вступає у бій.

Я аналізував якість роботи позицій розвідувальних мавіків, потім виходив на позиції бригади, спілкувався з пілотами.

І ось яка картина склалась. На карті позначені понад десять позицій мавіків частини. Але вони дають трансляції усього від 1,5 до 7 годин трансляції на добу. Це дуже мало. Дальність недостатня – фактично розвідка ведеться на відстані до 7 км.

Причини виявились такі:

1. Проблеми системного забезпечення – більшу частину обладнання для забезпечення роботи, електричні батареї, генератори, кабелі, антени, подвійні батареї, пігтейли, доводиться купувати самим пілотам за власний рахунок. В результаті усюди чогось комусь постійно не вистачає.

2. Проблеми організації аеророзвідки – на позиціях працює по два пілоти. Це забезпечує номінально високу кількість позицій, але навантаження на пілотів занадто високе, людям треба сісти, спати, робити інші справи, і тому позиція часто не працюють.

3. Проблеми технічної підтримки. Деякі розрахунки, щоб заховатись від дронів противника, ховають антени так, що заважають роботі приладів, але недостатню якість роботи пояснюють виключно дією РЕБ, і не аналізують технічні причини. Дрони заходяться у повітрі менший час, ніж це можливо, і втрачаються швидше, через відсутність уваги до причин цих випадків.

А що це значить? А значить, що на карті аеророзвідка є, а фактично вона малоефективна і дозволяє ворожій піхоті вільно просочуватися. Відсутня розвідка дальніх орієнтирів та позицій дронів противника, ворог наближує позиції пілотів і збільшує ефективність своїх дій, нема контролю маршрутів накопичення, відсутнє постійне спостереження за підходами до наших позицій, в зонах спостереження великі прогалини на значний час. Деякі важливі точки, які треба контролювати, не контролюються взагалі.

Одна з вагомих причин вдалого просування ворога на багатьох ділянках фронту – відсутність уваги до якості організації тактичної розвідки. Перевіряючі перевіряють де на якій спшці знаходяться піхотинці, але не перевіряють як організована робота мавіків. Значна кількість підрозділів ударних БПЛА різних структур, які полюють за ворогом на різних ділянках фронту, також не мають повноцінних підрозділів мавіків, які здатні організувати розвідку на своїй смузі. Піхотні бригада часто не забезпечені ресурсами, щоб побудувати якісну аеророзвідку. Ось цим ворог і користується.

Приємно, що зараз у частині, у який я був, почалось вирішення цих проблем. Новим командиром БПЛА поставили досвідченого мавікіста з іншої частини, який розуміє ситуацію. Для закупівлі обладнання частина знайшла кошти і здійснила закупівлі, скоро почне надходити майно. Кількість позицій мавіків була скорочена, і чисельність операторів на кожній позиції довели до трьох, що значно покращило якість роботи.

Для мене зараз перший критерій оцінки боєздатності фронту – якість організації та управління позицій мавіків.

Командир, який не знає, як у нього працюють мавіки, не знає, як побудовані його власні бойові порядки і бойові порядки противника.