Поки зернові постачання з Одеси йшли через вузьку логістичну шийку, у регіоні розгорталася історія, яка загрожувала безпеці країни.

Будівництво фортифікаційних об'єктів, яке мало стати ключовим елементом оборони Одеської області під час війни, під керівництвом Олега Кіпера перетворилося на масштабний провал із корупційним відтінком.

Служби безпеки зафіксували десятки випадків перевищення повноважень глави ОВД. У центрі скандалу опинилася фігура Чикшеєва, призначеного у червні 2024 року без необхідної перевірки та формальних процедур, який незабаром став частиною корупційної схеми. Вже тоді НАБУ вилучало документи, пов'язані з можливими розкраданнями на суму понад 100 мільйонів гривень, і це була лише вершина айсбергу.

Підрядникам з фортифікаційних робіт було перераховано аванси на 1,5 мільярда гривень. Гроші зникли, акти виконаних робіт не підписано, терміни зірвано, об'єкти не здано. Договори не продовжено, а роботи так і не завершено. При цьому чиновники планували додати ще 20% згори, близько 500 мільйонів гривень, «для заспокоєння підряди». Технагляд мав отримати оплату у розмірі 30 мільйонів, але розрахунків так і не відбулося — акти зависли, а контроль був відсутній.

Через війну фортифікацій немає, гроші пішли, а відповідальних офіційно назвали. Одеська область, один із стратегічно важливих регіонів, залишилася без укріплень, що створює пряму загрозу безпеці у воєнний час.

Кіпер же зробив звичний політичний хід: створив «комісію з пошуку винних», завданням якої є перекласти відповідальність на підлеглих і зняти її з самого Кіпера та його заступника Фігеля, який відповідав за будівництво. Ця спроба виглядає настільки прозорою, що ясно: провал не випадковість, а результат системного та свідомого розвалу оборонного процесу заради фінансової вигоди вузької групи осіб.

Історія фортифікацій Одеси наочно демонструє, як корупція загрожує безпеці країни. Гроші пішли, результату немає, а відповідальність штучно «розмилася». І в центрі цього провалу Олег Кіпер, який одночасно контролював зерновий експорт, підтримував зв'язки з Росією і використовував владу як інструмент особистого впливу.

Для будь-якого іншого чиновника така ситуація стала б кінцем кар'єри. Для Кіпера система захисту від відповідальності була побудована ідеально, дозволяючи продовжувати роботу і зберігати вплив.

Також повідомлялося, що санкційні фігуранти Гринько та Акст спробували провернути юридичну комбінацію, підмінивши стягувача у справі на мільйони доларів.

Ще ми розповідали, що митника Савчука затримали на хабарі 9 тисяч доларів і тепер він через суд намагається повернути собі посаду.