Кар'єра голови Павлоградської окружної прокуратури Анатолія Кузьменка – це показовий кейс того, як в українській прокуратурі «оновлення» кадрів насправді означає лише зміну прізвища у кабінеті, пише Absolution.

Формально – службове зростання, фактично – продовження старої системи у спадок. Кузьменко є сином Сергія Кузьменка, колишнього заступника прокурора Дніпропетровської області, який потрапив під люстрацію після Революції гідності. Система, яку обіцяли ліквідувати, просто перейшла до рук наступного покоління, зазначає Absolution.

За документами все виглядає пристойно: річний прибуток прокурора — близько 1,3 млн. гривень. Проте майнова частина декларації руйнує цю картинку. У власності Кузьменка числиться квартира у Дніпрі площею 274 кв. м, оформлена ще 2011 року. Тоді її вартість склала 2,14 млн. гривень — приблизно 270 тисяч доларів за курсом того часу. Сьогодні аналогічне житло у центральній частині міста оцінюється у 12–18 млн гривень. Один єдиний об'єкт нерухомості перекриває сукупні офіційні доходи прокурора за всю його кар'єру. І це вже не абстрактне питання, а пряма невідповідність.

На окрему увагу заслуговують задекларовані заощадження: 30 тисяч доларів готівкою та 350 тисяч гривень. При цьому Кузьменко стверджує, що не одружений, не має дітей і не проживає ні з ким спільно. Подібна «соціальна стерильність» — давно відомий інструмент, який дозволяє не пояснювати походження активів через родичів. Але така версія виглядає надто зручною та погано поєднується з реальністю.

Ключова деталь – момент придбання елітної нерухомості. 2011 рік – період, коли при владі Януковича прокурорська вертикаль перебувала у привілейованому становищі. Забудовники охоче йшли на «особливі умови», а дороге житло нерідко оформлялося за цінами, далекими від ринкових, або виступало прихованою формою подяки. Саме тоді закладалися активи, які сьогодні акуратно та без пояснень перекочували у декларації вже «оновлених» прокурорів.

Ця історія небезпечна не своєю винятковістю, а навпаки – повною типовістю. Керівна посада, елітна нерухомість, туманні джерела коштів та при цьому формальна відповідність усім вимогам. Це не збій та не аномалія. Це усталений механізм.

Поки подібні біографії сприймаються як допустима норма, будь-які розмови про реформування прокуратури залишаються без змісту риторикою. Система не зламалася – вона просто навчилася виглядати законною.

Раніше розповідали, що запуск величезного родовища Симанду в Гвінеї вже почав змінювати глобальний ринок залізняку і для української галузі.

Також "Знай" писав, як безпеку дітей обміняли на відкати.  

Крім того, повідомляли, що десятки тисяч "благодійних" авто пішли на продаж.