Путін вчергове наговорив багато про те, як сиплеться фронт і як російські війська  захоплюють все, що можна. Схоже, Путін, не чекав, що в україно-американських переговорах буде прогрес.

Тепер його поведінку можна трактувати перш за все, як бажання зістрибнути з домовленостей з Трампом чи точніше, як чергову спробу підняти ставку, щоб затягти переговори.

Давайте спробуємо трохи ширше подивитися на логіку Путіна, а відтак на його подальші дії.

Першопричини війни

24 лютого 2022 року війна почалася не тому, що Путін хотів захопити Україну. Це, з його точки зору, було обовʼязковим призом в більш глобальній грі. Тоді, головна  ціль війни зводилася до трьох речей:

• Стати третім полюсом світу;
• Отримати безмежний поліцейський контроль на пострадянському просторі;
• Зупинити деславʼянизацію Росії завдяки 30 млн українців.

Жоден із цих пунктів недосяжний для Путіна, як би не закінчилася війна. Це прекрасно розуміють в Кремлі, а тому першопричини війни в 2025 році дещо трансформувалися.

Нові першопричини війни

Наприкінці 2025 року, «першопричини», схоже,наступні:

• Повернутися в світову повістку дня, через зняття санкцій і часткове повернення на певні ринки;
• Не допустити політичної залежності від КНР в найближчі 10 років через диверсифікацію економічних і геополітичних спроможностей Росії в контексті протистояння між США та Китаєм.
• Спробувати підняти ставки, ставши локомотивом при ослабленні ЄС (росіяни виходять з думки, що це обʼєднуюча ідея для КНР та США, а ЄС в цій моделі не має субʼєктності).
• Змінити владу в Україні на більш лояльну до себе.

Тут ми маємо ключову дилему Путіна: два перші питання однозначно вказують: війну потрібно завершити зараз. Третє питання спокушає продовжити війну. А питання України має два варіанти відповіді.

Українська дилема

В питанні України Путін не може дати відповідь на одне питання: його ціль спробувати знищити Україну з усіма відповідними економічними та демографічними втратами для Росії  чи спробувати змінити українську владу через 1-2 електоральні цикли.

І тут на столі лежать наступні карти:

• Путін не хоче більше чекати;
• Путін боїться внутрішньої фронди, якщо зараз він не вирішить «українське питання»;
• Путін вважає, що російська економіка має запас, як мінімум, до середини 2027 року, а за цей час Україна посиплеться (10 місяців тому, він так само вірив у літній наступ, між іншим)
• Зараз нема відповіді на питання, а що буде, якщо зараз послати Трампа.

Заяви США про посилення контролю над тіньовим флотом і спроби росіян перевести частину цього флоту під російський прапор і під захист російських військових - це шлях в нікуди. Він призведе лише до збільшення втрат російського бюджету.

Але, при цьому, Путін розуміє: до початку серйозних структурних проблем в економіці є приблизно 18 місяців.

Тому зараз він точно буде тягти час. Він не піде на швидкий мир без реальної загрози зі сторони США.

Тому, видихаємо. Хоча, звичайно, різдвяних чудес ніхто не відміняв. Але після Різдва всі чекають чудес і на Великдень.