В Євросоюзі нема одностайності щодо репараційного кредиту для України. Частина лідерів підтримує його з російських активів, інші наполягають на спільному борговому механізмі.

Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Еuronews.

Так, Євросоюз опинився перед складним вибором: як профінансувати бюджетні та оборонні потреби України у 2026-2027 роках, коли підтримка з боку США більше не гарантована. Йдеться щонайменше про 90 мільярдів євро, і часу на пошук рішення залишається обмаль.

Головними прихильниками використання заморожених російських активів виступають Німеччина, країни Балтії та Скандинавії, які вважають цей механізм і фінансово реалістичним, і політично справедливим, бо саме кошти агресора мають піти на відбудову України.

Натомість низка держав, серед яких Бельгія, Італія та Угорщина, висловлюють побоювання щодо юридичних та фінансових ризиків такого кроку і пропонують розглянути альтернативи.

Головними ініціаторами використання "заморожених" активів Росії є голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн і канцлер Німеччини Фрідріх Мерц.

Саме вони запропонували використати заморожені активи російського Центробанку як фінансову основу для кредиту Україні. Повернення коштів відбудеться лише після завершення війни - за рахунок Росії як агресора.

План швидко отримав підтримку Польщі, країн Балтії, Скандинавії та Ірландії, які вважають його не лише фінансово доцільним, а й принципово справедливим. До них долучилися Нідерланди, а Іспанія та Португалія хоча й без ентузіазму, але визнають: Україні потрібне стабільне фінансування вже зараз.

Франція поки займає обережну позицію. Президент Емманюель Макрон уникає публічних заяв, хоча саме у французьких банках зберігається значна частина російських коштів. Його мовчання лише підсилює політичну напругу напередодні саміту.

Найжорсткішим опонентом репараційного кредиту виступає Бельгія, де через Euroclear зосереджено більшість заморожених російських активів. Прем’єр-міністр Барт де Вевер називає ідею юридично ризикованою і наполягає на спільному борговому механізмі, щоб відповідальність не лягла на одну країну.

До позиції частково приєдналися Італія, Болгарія та Мальта, які закликають до альтернативних рішень.

Чехія також не готова брати фінансові зобов’язання.

Окремо стоїть Угорщина Віктора Орбана, яка принципово блокує будь-яку нову допомогу Україні, використовуючи проросійську риторику.

Словаччина ж виступає проти військових витрат, але не заперечує проти фінансування відбудови.

Цей розкол ставить саміт ЄС перед складним вибором: ухвалити рішення кваліфікованою більшістю чи все-таки шукати компромісну формулу, щоб не ставити під сумнів єдність союзу та своєчасне фінансування України.

Нагадаємо, у Брюсселі 18-19 грудня лідери країн-членів Європейського союзу повинні будуть ухвалити рішення, як саме буде надаватись фінансова підтримка Україні на 2026-2027 роки.

Якщо домовитися не вдасться, то ЄС розглядатиме "план Б" - перехідний кредит за рахунок запозичень блоку для підтримки України на початку 2026 року.

До слова, президент України Володимир Зеленський візьме участь у саміті ЄС, де обговорять "репараційний кредит".