19 грудня 2025 року комета 3I/ATLAS максимально наблизиться до Землі. Це стане останньою можливістю для наземних обсерваторій та астрономів-аматорів детально вивчити незвичний об’єкт перед тим, як він покине Сонячну систему. Про це повідомляє Science Alert.

Під час найбільшого зближення комета опиниться на відстані приблизно 270 мільйонів кілометрів від Землі. Хоча це майже вдвічі далі за середню відстань між Землею і Сонцем, цього достатньо для проведення наукових спостережень.

Комету 3I/ATLAS відкрили 1 липня 2025 року, і з того часу вона вважається однією з найбільш незвичних комет, які коли-небудь спостерігало людство. Під час свого руху спершу до Сонця та Марса, а тепер і до Землі, її особливості ставали дедалі помітнішими.

Дослідження газо-пилової оболонки навколо активної комети показали дуже ранній і сильний викид газів, зокрема великої кількості вуглекислого газу. Також у комі зафіксували значні обсяги синильної кислоти та метанолу. Це пояснюють нагріванням: під дією сонячного тепла лід у тілі комети переходить одразу в газ.

У перші два місяці після відкриття науковці також виявили незвично високий вміст нікелю та заліза. Дослідники назвали склад комети «потенційно екстремальним» і не схожим на інші відомі комети.

На початку жовтня 3I/ATLAS дуже близько пролетіла повз Марс, і цей момент зафіксували марсіанські та сонячні обсерваторії. Наприкінці жовтня спостереження ускладнилися, оскільки комета з погляду Землі опинилася за Сонцем. Саме тоді вона проходила перигелій – найближчу точку до Сонця, яку досягла 29 жовтня. Після виходу з-поза сонячного сяйва обсерваторії знову змогли відновити спостереження.

3 грудня рентгенівська обсерваторія XMM-Newton Європейського космічного агентства протягом 20 годин спостерігала комету. Вона зафіксувала рентгенівське випромінювання, яке виникає, коли заряджений сонячний вітер стикається з газами в комі.

Наприкінці листопада телескоп Gemini North зафіксував зеленуватий відтінок комети, тоді як раніше вона мала більш червонуватий відтінок, що пояснювали органічними речовинами на поверхні. Зелений колір у комет зазвичай утворюється через двоатомний вуглець, який світиться під впливом сонячного випромінювання. Раніше 3I/ATLAS містила його дуже мало, але нові спостереження свідчать про формування двоатомного вуглецю на пізньому етапі її шляху через Сонячну систему.

Науковці ще не дійшли остаточних висновків щодо природи цих особливостей. Одна з гіпотез передбачає високий вміст металів і наявність кріовулканів, що викидають гази в космос. Інша версія – комета поступово втрачає запаси льоду і може перетворитися на об’єкт, схожий на астероїд.

«Цей об'єкт – комета. Вона виглядає і поводиться як комета, і всі докази це підтверджують. Але вона прибула з-за меж Сонячної системи, і саме це робить її надзвичайно цікавою та важливою для науки», – заявив у листопаді заступник адміністратора NASA Аміт Кшатрія.

Попри всі дивні риси, спостереження вказують на те, що це саме комета. Подальші дослідження під час зближення із Землею мають допомогти зрозуміти, чим міжзоряна 3I/ATLAS відрізняється від комет, що сформувалися в Сонячній системі, та дати нові уявлення про умови в міжзоряному просторі.

Нагадаємо, що космічний телескоп «Хаббл» зафіксував деталь у спіральній галактиці NGC 4388, розташованій за 60 млн світлових років від Землі в сузір’ї Діви. Галактику зафіксували під великим кутом, тож вона видима майже з ребра. Саме цей ракурс дозволив астрономам помітити деталь, якої не було на попередніх знімках 2016 року, витягнутий шлейф газу, що виходить із центральної частини галактики та простягається за межі її диска.