Вагання і сподівання

ЄС наприкінці 2025 року активно працює над механізмом репараційної позики для України; дискусії тривають, а деякі держави блокують це рішення.

Нагадаємо, Європейська комісія запропонувала механізм репараційного кредиту для України обсягом приблизно 140-165 млрд євро, який мав би бути забезпечений замороженими російськими активами в ЄС, замість того, щоб покладати тягар фінансування лише на держави-члени чи платників податків.

Цей механізм не передбачає прямої конфіскації активів РФ; вони лишаються іммобілізованими доти, доки Росія не виплатить репарації, а Україна поверне позику після таких виплат.

При цьому на початку грудня 2025 року країни ЄС узгодили тривале (безстрокове) замороження російських активів, що усуває ризик їх повернення Росії через блокування рішенням однієї країни під час чергового продовження санкцій.

Однак остаточного рішення ще немає: поки механізм саме репараційної позики (умови, юридичне оформлення, гарантії) ще не затверджений. Ця тема має бути вирішена на саміті Європейської ради 18-19 грудня 2025 року, коли лідери країн ЄС обговорюватимуть деталі фінансової підтримки України у 2026-2027 роках і остаточно визначать долю репараційного кредиту.

Європарламент також готується прискорити розгляд питання на початку 2026 року, зокрема через спеціальні процедури терміновості.

У чому ж причина затримки з виділенням таких репарацій? Проблема дійсно існує, бо декілька країн-членів ЄС відкрито виступили проти або висловили серйозні застереження щодо механізму репараційного кредиту.

Головний опонент - це Бельгія, оскільки в її юрисдикції зберігається найбільша частина заморожених російських активів. Влада країни побоюється юридичних, фінансових і репутаційних ризиків, включно з можливими позовами з боку РФ чи інвесторів.

Однак рішення по репараційному кредиту не залежить виключно від Бельгії, зауважив з цього приводу журналіст та публіцист Віталій Портников .

"Я поясню. Ці гроші не власність Бельгії, а власність депозитарію, який знаходиться в Бельгії. З того моменту, як країни ЄС ухвалили рішення про те, що російські кредити безстроково заморожуються, в справу вступив наступний механізм - рішення має підтримати дві третини держав-членів, тобто 55%, а це мінімум 15 з 27 членів, які представляють не менше 65% населення Євросоюзу. Позицію Бельгії не потрібно долати. Знаємо, що в неї є така позиція, вона проти, але це буде вирішуватися кваліфікованою більшістю. Задача Бельгії притягнути на свій бік певну кількість країн", - сказав він у ефірі Еспресо.

Портников також нагадує, що проти  Бельгія, Словаччина, Угорщина, Чехія, Болгарія, Мальта, Бельгія - всього сім країн.

"Для того,щоб репараційний кредит не спрацював, потрібно, щобибуло 11. Значить, не вистачає до блокування - чотири. Тобто має бути понад 35% населення і 11 країн", - прокоментував журналіст.

На його думку, поки що не зрозуміло, які саме країни можуть бути приєднані до цих семи. У "зоні ризику" Греція і Румунія, котрі навряд чи відмовляться, Кіпр - під питанням.

"Польща, Литва, Латвія, Естонія, Фінляндія, Швеція, Данія, Нідерланди - точно  підтримують репараційний кредит. Австрія - під питанням. Словенія - під питанням. Хорватія підтримує. Люксембург - під питанням. Ірландія, Португалія - навряд чи. Ну, це все. Тобто у нас є чотири країни, які можуть приєднатися до тих, хто проти кредиту. Але у будь-якому разі в такій ситуації все одно не буде 35%. І от, до речі, це робота дипломатії. Якщо ми говоримо, що у нас є слабка ланка, то з такими країнами, як Австрія, Кіпр, Словенія і Люксембург, потрібно працювати", - резюмував Портников .

Негативні коментарі щодо цього висловлювали окремі європейські одіозні політики, зокрема прем’єр Угорщини Віктор Орбан , за сумісництвом "товариш за інтересами" президента США Дональда Трампа та російського диктатора Путіна. Деякі країни також не готові надавати національні гарантії чи підтримувати механізм з іншими правовими застереженнями.

"По всій Європі є застереження, і я добре можу зрозуміти ці застереження. Але ... якщо ми не будемо діяти зараз і не приймемо рішення, яке ми могли б прийняти, щоб зупинити це просування російської армії, коли ми це зробимо?"- висловився з цього приводу канцлер ФРН Фрідріх Мерц .  

Платити має Росія

Між тим високий представник Європейського союзу з питань зовнішньої політики та політики безпеки Кая Каллас переконана, що агресор (Росія) повинен і заплатити за завдані Україні збитки.

"Щодо репараційної позики, то сьогодні у нас було коротке обговорення, оскільки лідери обговорюватимуть це у четвер (під час засідання Європейської ради - ред.), тож проводиться підготовча робота, щоб знайти рішення", - сказала вона у понеділок, 15 грудня у Брюсселі на пресконференції.

Каллас вважає, що ухвалення позитивного рішення "може стати переломним моментом у цій війні, тому що це показує Росії та дає дуже чіткі сигнали про те, що вони (росіяни) повинні справді нести тягар цих збитків, які вони завдали Україні".

Разом із цим Високий представник констатувала, що це питання вирішується "дуже важко".

"Звичайно, сьогодні ми також почули занепокоєння Бельгії, і я думаю, що всі за столом переговорів розуміють занепокоєння Бельгії та готові розділити цей тягар. І тому моя особиста думка полягає в тому, що якщо ми продовжимо (йти вперед) з репараційною позикою, то фактично тиск буде (знятий) з Бельгії, і ми розділимо тягар і ризик з усіма державами-членами, тому що тоді це європейська пропозиція, і саме Європа несе відповідальність, а не Бельгія", - підкреслила вона.

При цьому Каллас все ж сподівається, що європейські лідери достягнуть результатів на засіданні Євроради у четвер, 18 грудня.

"Але зараз я також бачу, наскільки це складно, тому я не хочу давати жодних оцінок, кажучи, що робота триває", - додала вона.

Орбан та Фіцо  - "у прольоті"

Тож поки що ЄС використовував статтю 122 Договору про функціонування ЄС (TFEU) як юридичну основу для безстрокового замороження російських активів, що дозволяє ухвалювати рішення кваліфікованою більшістю (QMV): 15 із 27 країн-членів ЄС та не менше 65% населення ЄС загалом. Це є стандартною вимогою для QMV згідно з правилами Ради ЄС.

І якщо механізм репараційної позики буде ґрунтуватися саме на цій статті, то він може пройти без одностайної підтримки всіх членів, як і вказує Портников . Але деякі елементи, зокрема зміни до бюджету або нові бюджетні гарантії, могли би вимагати одностайності, що ускладнює ухвалення.

Тому станом на зараз деякі країни блокують або ставлять під сумнів основну запропоновану модель, а юридичні аспекти та гарантії залишаються предметом переговорів перед голосуванням.

Якщо ж репараційний кредит у запропонованому вигляді не отримає достатньої підтримки, можливі наступні сценарії, кажуть фахівці.

По-перше, ЄС може шукати альтернативні механізми підтримки України, наприклад, через інші європейські фінансові інструменти, єврооблігації чи макрофінансову допомогу.

Деякі країни також можуть створити "коаліцію охочих" для надання допомоги Україні через міжурядові угоди поза рамками загального рішення ЄС.

Між тим Україна ризикує зіткнутися з дефіцитом коштів у 2026-27 роках, що може вплинути на здатність фінансувати бюджетні та оборонні потреби без інших джерел підтримки.

Що ж, чекати остаточного вирішення цього питання нам залишається вже буквально лічені години.

Ірина Носальська