Російські нафтодолари: хто "палить", а хто рятує

США через бажання нажитися на вигідних російських контрактах та острах перед розвалом великої ядерної держави і безпідставні надії на відрив РФ від Китаюнамагаються не допустити програшу Росії у війні проти України. Проте є одне питання, у якому Сполучені Штати абсолютно й стовідсотково на боці нашої країни.

Нагадаємо, що під час пресконференції у Киргизстані наприкінці листопада очільник Кремля Путін зізнався: американські санкції проти російських нафтових гігантів Лукойл та Роснефть стали для нього несподіванкою. Після оголошення санкцій він "навіть не зрозумів, що відбувається", як передає видання Агентство. Чому? Бо не очікував такої підстави від "любого" президента США Дональда Трампа .

Потім була марна російська спроба продати Лукойл тій-таки Роснефті, однак цей номер не пройшов.

Та росіяни не полишають спроб це здійснити. Днями Мінфін США знову не погодив ініціативу американського банку Xtellus щодо купівлі іноземних активів Лукойлу. Xtellus запропонував механізм обміну: акції російського нафтового концерну, що належать інвесторам США, мали бути замінені на закордонні активи компанії.

Втім Мінфін США заявив Xtellus, що банк не має відповідного дозволу на використання підсанкційних цінних паперів.

Тепер американський банк збирається винести свою пропозицію на розгляд посадовця вищого рівня, аби домогтися перегляду рішення. Окрім того, Xtellus планує звернутися із запитом на отримання спецліцензії, котра дала би змогу працювати з цими активами. Російська сторона віддає перевагу саме цій пропозиції, бо вона передбачає проведення безготівкової операції.

Водночас, коли США запровадили обмежувальні заходи проти Лукойлу і Роснефті, низка країн ЄС, на території котрих є нафтопереробні заводи цих корпорацій, почали шикуватися у спробі запобігання їхній зупинці.

Зокрема, парламент Болгарії надав уряду повноваження призначити нового керівника НПЗ: підприємство можуть націоналізувати з подальшим продажем іншому власнику. Крім того, представники Молдови нібито ведуть переговори з Лукойлом щодо можливої купівлі активів компанії в аеропорту Кишинева. Також про свій інтерес до придбання активів Лукойлу поінформувала американських посадовців й угорська енергетична компанія MOL.

Водночас інтенсивність українських ударів по НПЗ на території Росії вже перетворилася на доволі "ефективну" рутину. Так, у листопаді Сили оборони України здійснили рекордну кількість атак - принаймні 14 окремих ударів безпілотниками по об’єктах нафтопереробки. За даними Reuters і українських джерел, у грудні українські війська теж вже провели координовані удари дронами та ракетами по низці енергетичних мішеней - включно з кількома НПЗ та нафтовою інфраструктурою.

Загалом, протягом 2025 року (не лише листопад-грудень) українські Сили оборони завдали близько 140-160 ударів по нафтопереробних заводах та інших об’єктах нафтогазової інфраструктури Росії.

В результаті, за даними Міжнародної енергетичної агенції (IEA), у листопаді 2025 середній обсяг експорту російської нафти був приблизно 6,9 млн барелів на добу, що є найнижчим показником з початку повномасштабної війни. Й оскільки деякі НПЗ (наприклад, Сизранський) були виведені з роботи або працювали з меншим навантаженням, обсяги переробки сирої нафти у РФ впали, і росіяни змушені були експортувати більше нафти-сирцю, що обвалило світові ціни. Але й тут Сили оборони України стають їм на заваді, ефективно знищуючі нафтоналивні потужності у портах та танкери тіньового флоту РФ у морі.

Тож експерти вже оцінюють падіння доходів російського бюджету від нафти й газу у листопаді-2025 приблизно на 35%, порівняно з аналогічним місяцем минулого року.

Відгадка є дуже простою

Тож нещодавні дронові удари України по нафтових танкерах у Чорному морі та вилучення американцями танкеру у Карибському морі стали поворотним моментом, що означає початок синхронного тиску США та України на тіньовий флот, котрим користуються Росія та Венесуела - про це у коментарі американському телеканалу Fox News сказала Мішель Візе Бокманн , старший аналітик морської розвідки в компанії Windward (що спеціалізується на аналітиці та штучному інтелекті для морської галузі).

"Це нова стратегія боротьби з тіньовим флотом, який є рятівним колом для отримання доходів від нафти попри санкції. Стратегія полягає у тому, щоб протидіяти тому, що ми називаємо агресією "сірої зони", - зауважила вона.

До того ж, влучні українські удари по російським НПЗ неможливі без супутникової американської розвідки.

Тож 10 грудня 2025 року Reuters пише наступне про вплив санкцій США на глобальний нафтовий ринок:

"Санкції США, запроваджені президентом Дональдом Трампом у жовтні 2025 року проти російських нафтових гігантів Лукойл і Роснєфть, спричиняють масштабні зміни на глобальному нафтовому ринку…"

То чому ж Штати настільки лояльні до нашого намагання знищити російську нафтову галузь? І чому це протирічить всім іншим рішенням та діям американської адміністрації у "розрулюванні" протистояння Росії та України?

Погіршення експортних можливостей Росії через руйнування переробної інфраструктури зменшує можливість РФ постачати нафтопродукти на світові ринки.  Зменшення нафтового доходу РФ ускладнює її участь у глобальному нафтоторгівлі та політичних альянсах, що робить російську нафту менш конкурентною. Санкції та атаки разом створюють ціновий тиск,що формує нові умови для покупців, котрі можуть переорієнтуватися на інші ринки (зокрема й американський).

У результаті через санкційні ризики покупці побоюються потрапити під вторинні обмеження, що зменшує обсяги торгівлі російською нафтою і "витискає" її з частини ринків. А "святе місце порожнім не буває" - туди одразу бадьоро заходять американці під трампівським гаслом "Drill, baby, drill".

Ірина Носальська