Росія опрацьовує новий напрям ударів — по системах водовідведення українських міст. Моніторингові групи вже фіксують загрозу атаки на каналізаційні насосні станції Сум та прилеглих громад, а експерти попереджають: такі удари здатні спровокувати техногенну трагедію, яку не вдасться “погасити” ані за тиждень, ані за місяць.

Йдеться про ризик отруєння підземних вод, масові інфекції, загибель річкових екосистем і фактичне паралізування міського життя — адже каналізація є однією з найвразливіших ланок інфраструктури.

Військовий експерт Олег Жданов пояснює, що атаки по водовідведенню — набагато небезпечніші, ніж удари по водопостачанню. Очисні споруди та КНС — це система, без якої місто починає “тонутu” у буквальному сенсі. Якщо стоки не відкачуються, вони заповнюють мережі, виходять назовні, а далі починається стрімкий ріст бактерій, інфекцій та епідеміологічних ризиків. “Місто за кілька днів просто перестане бути придатним для життя. Волога, нечистоти, бактерії — все виходить назовні. У таких умовах можливі навіть спалахи найстрашніших хвороб, включно з чумою”, — каже експерт. За його словами, такий сценарій ідеально вписується у стратегію РФ: створити гуманітарну кризу, змусити людей тікати, перетворити прикордонні області на буферну зону.

Захистити КНС практично неможливо. Як пояснює голова Союзу споживачів комунальних послуг Олег Попенко, жодна споруда не витримає прямого попадання ракети чи КАБу. Удар по одній станції зупиняє роботу цілої ділянки, а три дні без каналізації достатньо, щоб місто перестало функціонувати. Такі атаки небезпечні не лише для Сум: подібні сценарії можливі в Харкові, Києві, Запоріжжі та Херсоні. Сумську область експерти називають особливо вразливою через геологію: заплава Псла складається з піщаних ґрунтів, які майже не затримують воду. Це означає, що у разі пошкодження КНС нечистоти можуть потрапити у приватні свердловини та колодязі всього за 3–5 годин. У річки — ще швидше.

Екологи називають можливі удари по КНС прямим екоцидом. Каналізаційні стоки — це не просто неприємний запах. У них містяться важкі метали, нафтопродукти, залишки ліків, бактерії, віруси та цілі комплекси токсичних речовин. Потрапляння стоків у Псел, Сейм чи Десну запускає процеси, які вбивають рибу та перетворюють ділянки річок на “мертві зони”. Вода втрачає розчинений кисень, починаються процеси гниття, а екосистеми стають нестабільними і не здатними до відновлення роками. Юлія Мархель, лідерка Let’s do it Ukraine, наголошує: “Такі удари — це спроба перетворити українські міста на зони біологічного ураження. Забруднення ґрунтів, отруєння води, загибель екосистем — це ланцюг миттєвих і тривалих наслідків”.

Окрема загроза — інфекції. У фекальних водах містяться збудники гепатиту А, ентеровірусів, сальмонельозу та навіть холери. Якщо через удар у водопровідній мережі впаде тиск, забруднена вода може засмоктатися назад у труби чистої води. Це один із найнебезпечніших механізмів поширення інфекцій — і водночас один з найважче контрольованих.

Локалізувати аварію можна лише у перші години, і то частково. Комунальним службам доведеться перекривати колектори, ставити заглушки, насипати піщані бар’єри та відкачувати стоки мобільними насосами. Для населення правила прості й жорсткі: не пити воду з крана та колодязів, не торкатися підтоплень, кип’ятити воду не менше 10–15 хвилин, ізолювати забруднений одяг і негайно промивати шкіру та слизові у разі контакту зі стоками.

Але справжня загроза — у системності. Повторні удари можуть перетворити регіон на зону хронічного забруднення, де підземні води насичені токсинами, ґрунти деградовані, а відновлення водоносних горизонтів потребуватиме десятиліть або повної перебудови систем водопостачання. Це означає ризики онкологічних, ендокринних, інфекційних захворювань, падіння врожайності та фактичне знищення водних екосистем.

Нагадаємо, водоканальники оновлять тарифи: для кого здорожчає комуналка

Ранфше ми розповідали, що  нові зміни у тарифах на електроенергію: гаманці українців добряче "схуднуть"

Також,   мораторій на комуналку: коли можуть зрости тарифи на тепло, газ та гарячу воду