Асоціація українських операторів грального бізнесу (АУОГБ) звернулася до державних органів із закликом не запроваджувати жорсткі фіксовані ліміти для легального I-Gaming.

Про це пише РБК-Україна з посиланням на звернення АУОГБ, опубліковане "Інтерфакс-Україна".

У листі АУОГБ до Міністерства цифрової трансформації, Міністерства фінансів, БЕБ, ДПС, профільних комітетів ВР та Держагентства ПлейСіті йдеться, що такі обмеження призведуть до відтоку гравців у тіньовий сегмент, значна частина якого має російське походження.

"Запропоновані жорсткі обмеження для легальних організаторів азартних ігор заженуть галузь у тінь. Ринок азартних ігор є легальним сектором економіки, який щорічно забезпечує понад 17 млрд грн надходжень до бюджету", - зазначено у зверненні.

За даними АУОГБ, лише за 2024-й і 9 місяців 2025 року легальні оператори сплатили майже 31 млрд грн податків.

В Асоціації переконані, що ліміти мають бути персональними та ризик-орієнтованими, а не жорсткими та фіксованими.

Оператори грального бізнесу запропонували додаткового збільшити ліміти часу участі гравця в азартних іграх на тиждень та місяць.

Там також звернули увагу, що закон "Про азартні ігри" не вимагає встановлення жодних фіксованих лімітів або "стелі" для гравців. На думку Асоціації, запропоновані пороги нереалістичні та стимулюють перехід гравців у нелегальні казино.

В АУОГБ порахували, що у разі запровадження ліміту на рівні 1000 євро на місяць бюджет може недоотримати близько 5,6 млрд грн податків на рік. Крім того, прогнозується, що результатом введення лімітів стане тінізація галузі - перехід від 30 до 50% гравців в нелегальний сектор, який контролюють росіяни.

"Ми ризикуємо власноруч передати цей сектор тіньовим операторам. Нові правила мають працювати на державу та громадян, а не на зростання тіньового ринку", - йдеться у листі.

Окремо асоціація звертає увагу на міжнародний досвід. За її даними, у країнах ЄС із жорсткими лімітами частка тіньового сегменту різко зросла - зокрема у Німеччині до 60-80%, у Фінляндії - до 32-35%. Водночас у країнах із гнучкими моделями лімітування тіньовий ринок залишається мінімальним.

Президент АУОГБ Олександр Когут заявив, що питання виходить за межі економіки.

"Розумієте, Україна не повинна ламати білу галузь своїми необдуманими кроками та повторювати помилки європейських країн, де надмірні регуляторні обмеження призвели до зростання частки офшорного гемблінгу та переходу громадян у "сіру" зону, де існують високі ризики фінансового шахрайства та відсутній захист прав споживачів, - сказав він.

Фото: президент Асоціації українських операторів грального бізнесу Олександр Когут (пресслужба)

В Асоціації закликають регулятора доопрацювати проєкт наказу та відмовитися від запровадження жорстких фіксованих "стель", а натомість передбачити персональні ліміти витрат гравця.

Зі свого боку заступниця міністра цифрової трансформації Наталя Дєнікєєва, зазначила, що держава має знайти баланс між захистом гравців і недопущенням "зарегулювання".

"З одного боку, ми маємо захистити гравця - громадянина України; з іншого боку, ми розуміємо, що будь-яке "зарегулювання" існуючого білого легального ринку стимулюватиме гравця переходити в нелегальний сегмент і, як наслідок, зменшить податкові надходження", - заявила Денікєєва.

Заступниця голови держагентства ПлейСіті Юлія Зайченко зауважила, що ліміти мають одночасно запобігати ігровій залежності та не стимулювати перехід гравців до нелегального сегменту ринку. 

"Ми дуже хочемо, щоб ці ліміти дійсно не призвели до того, що ринок азартних ігор перейде в тінь. Але також хочемо, щоб вони були запобіжником щодо ігрової залежності громадян", - наголосила вона.

Нагадаємо, запровадження лімітів передбачене проєктом наказу Мінцифри "Про встановлення лімітів витрат гравця на азартну гру та часу участі гравця в азартній грі", який оприлюднений на сайті міністерства. Заявлена мета документа - боротьба з лудоманією.

Водночас, за даними досліджень Національної служби здоров’я України, ігрова залежність в Україні не має масового характеру.