В Єврокомісії побоюються, що прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан може не допустити вступу України до ЄС та загалом продовжити антиукраїнську політику, але там готові до його витівок та знають, як їм протистояти.

Амбітна ідея вступу України в ЄС у 2027 році

Останнім часом політики почали часто обговорювати амбітну ідею вступу України до ЄС у 2027 р. Вона виникла на тлі прискореної європейської інтеграції України, яка була ініційована під час повномасштабної війни, та отримала додаткове підґрунтя в нещодавніх геополітичних обговореннях. Ця дата розглядається як можливий, хоча й максимально стислий, термін для набуття Україною повноправного членства.

По-перше, 2027 р. є чіткою внутрішньою ціллю українського уряду.

“До кінця 2027 р. Україна планує реалізувати всі майбутні зобов’язання та завершити приведення національного законодавства у повну відповідність до права ЄС”, - заявляла віцепрем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина.

По-друге, ця дата набула широкого резонансу в контексті міжнародних перемовин. З'явилася інформація, зокрема з посиланням на видання The Washington Post, що в проєктах комплексних “мирних планів”, які обговорюються між США, Україною та європейськими партнерами, вперше фіксується чіткий термін вступу України до ЄС - 2027 р. У цьому контексті швидке членство розглядається як важливий елемент забезпечення економічної стабільності, посилення боротьби з корупцією через європейські стандарти та загальних гарантій безпеки.

Хоча цей термін є дуже оптимістичним, він може вважатися реалістичним, якщо брати до уваги високий темп реформ в Україні. Однак, досягнення цієї мети залежить від низки критичних факторів. Україні необхідно неухильно продовжувати виконання всіх критеріїв членства, що включають ключові реформи у сферах правосуддя, боротьби з корупцією та державного управління. Також критично важливими є швидке та успішне проходження всіх переговорних кластерів.

В ЄК впевнені, що Орбан не зірве вступ України в ЄС

Попри оптимістичний настрій України та самого ЄС, виникає питання, чи не зірве цей ранній вступ європейський друг Путіна – прем’єр-міністр Угорщини.

Комісарка Європейського Союзу з питань розширення Марта Кос впевнена, що Угорщина не зірве шлях України до членства в ЄС. На її думку, цей процес є “неминучим”.

“Я не хвилююся. Я б хвилювалася, якби були реальні підстави для занепокоєння”, – сказала Кос.

Єврокомісарка підкреслила, що членство України в ЄС вона розглядає “як політичну гарантію безпеки” держави, оскільки “на території ЄС ніколи не було війни”.

“Нам не потрібен Орбан, щоб здійснити реформи, необхідні для вступу України до ЄС”, - зазначила вона.

Кос додала, що “чим швидше будуть здійснені необхідні реформи, тим швидше може просуватися процес”.

ЄК та інші інституції ЄС наразі розробляють низку стратегій і механізмів, щоб мінімізувати або повністю обійти потенційне блокування з боку Орбана щодо вступу України до ЄС, особливо на шляху до амбітної цілі 2027 р.

Головна складність полягає в тому, що фінальне рішення про прийняття нового члена до ЄС, а також відкриття і закриття переговорних кластерів на певних етапах, традиційно вимагає одностайної згоди всіх 27 країн-членів. Саме це право вето використовує Угорщина.

До стратегій, які використовуються та обговорюються ЄС, зокрема входять: технічні переговори. Вони тривають попри вето Орбана. “Попри формальне блокування деяких рішень Угорщиною, технічна частина переговорів і робота в експертних групах триває”,- заявляє Кос.

Це дозволяє Україні продовжувати імплементацію реформ та підготовку законодавства, не чекаючи офіційного відкриття всіх переговорних кластерів. Це фактично створює “план Б” – перенесення всієї технічної роботи на попередній етап, щоб не втрачати темпу.

Також в ЄС обговорюються радикальніші ініціативи, спрямовані на зміну правил приєднання до ЄС. Зокрема, ініціатива голови Європейської ради Антоніу Кошти передбачає можливість голосувати за відкриття переговорних кластерів кваліфікованою більшістю, а не одностайно.

Хоча фінальне рішення про вступ все одно вимагатиме одностайності, цей крок дозволить Україні та іншим країнам-кандидатам швидше просуватися у реформах, навіть якщо одна-дві країни офіційно виступають проти.

Обговорюється також концепція “часткового членства”, за якої нові члени отримуватимуть деякі переваги та доступ до програм ЄС, але тимчасово без права вето.

Крім того, в ЄК є фінансові та політичні важелі впливу. Хоча офіційно це не пов'язується з процесом розширення, Єврокомісія має потужні важелі впливу через фінансування. Розблокування мільярдів євро з фондів ЄС, призначених для Угорщини, часто відбувається на тлі компромісів Будапешта щодо ключових рішень ЄС, включаючи підтримку України. Це є політичним інструментом для “переконання” угорського керівництва.

У ЄС наголошують, що найкращий спосіб знецінити вето Орбана - це максимально швидке та якісне виконання Україною реформ. Чим менше об'єктивних причин для критики матиме Україна (наприклад, щодо верховенства права та прав меншин), тим складніше буде Орбану аргументувати своє блокування перед іншими країнами-членами, які рішуче підтримують Київ.

Загалом, у Єврокомісії висловлюють впевненість, що членство України є “неминучим” і Орбан не зможе його зірвати. Стратегія полягає у використанні всіх наявних юридичних та політичних інструментів для підтримки динаміки вступного процесу, щоб ізолювати або обійти позицію Угорщини на етапах, які цього дозволяють, та чинити тиск для досягнення згоди на фінальних етапах.

Боротьба з Орбаном за фінанси для України

Угорщина активно працює над тим, аби позбавити Україну фінансування з боку ЄС.

Зокрема відомо, що Угорщина заблокувала в ЄС альтернативу рішення про “репараційний кредит”.

Будапешт своїм рішенням позбавив ЄС потенційного “плану Б”, якщо не вдасться використати заморожені росактиви, пише Politico.

Під час засідання послів держав ЄС у Брюсселі, Будапешт відхилив ідею випуску спільних облігацій, забезпечених семирічним бюджетом ЄС, для фінансування України.

Це “позбавляє ЄС потенційного “плану Б” на випадок, якщо не вдасться знайти спосіб використання заморожених активів російської держави для фінансування кредиту Києву в розмірі 165 млрд євро.

У відповідь на блокування Угорщиною плану “Б” щодо фінансування України, ЄС хоче безстроково заморозити росактиви, щоб переграти Орбана.

Країни ЄС готові у прискореному темпі ухвалити рішення про безстрокове заморожування активів РФ, аби не допустити вето з боку Угорщини.

Репараційний кредит для України вимагатиме застосування ЄС надзвичайних повноважень, призначених для реагування на економічні кризи, пише Financial Times.

“Єврокомісія запропонувала використовувати до 210 млрд євро знерухомлених активів центробанку Росії для надання фінансової допомоги Україні. Щоб цей механізм запрацював, активи мають бути заморожені безстроково, а не на шестимісячні періоди, продовження яких можливе тільки за одностайної підтримки всіх 27 країн ЄС. Угорщина виступає проти будь-якої нової допомоги Україні і постійно погрожує накласти вето на продовження санкцій”,- ідеться в повідомленні.

Для усунення ризику скасування санкцій, ЄК запропонувала застосувати надзвичайні повноваження, призначені для реагування на економічні кризи, і запровадити санкції на активи безстроково.

Проєкт рішення щодо репараційного кредиту для України ЄС планує винести на розгляд саміту 18-19 грудня.

Механізм, передбачений статтею 122 Договору про ЄС, дає змогу ухвалювати рішення простою більшістю, минаючи можливі вето.

Вікторія Хаджирадєва