Провал "консенсусної резолюції"

Днями Генасамблея ООН проголосувала за чергову резолюцію, спрямовану на поглиблення міжнародної взаємодії та мінімізацію довгострокових наслідків Чорнобильської аварії. Документ підготувала Україна, і його схвалили представники 97 держав. Але неочікуваним елементом голосування стало те, що США опинилися серед держав, котрі висловилися проти (разом із Росією, Білоруссю, Китаєм, Північною Кореєю, Нікарагуа та Нігером). Крім того, 39 країн утрималися.

У документі наголошено на тому, що наслідки вибуху на четвертому енергоблоці ЧАЕС залишаються актуальними й через майже 40 років, а постраждалим регіонам і людям усе ще необхідні міжнародна підтримка та фінансові механізми допомоги.

Окремий пункт резолюції присвячений подіям 14 лютого 2025 року, коли російський дрон пошкодив конструкції нового безпечного конфайнменту (НБК). У тексті підкреслено, що цей удар поставив під загрозу багаторічні зусилля світової спільноти з підтримання безпеки об’єкта.

Також Генасамблея офіційно закріпила в документах ООН використання української транслітерації Chornobyl, зокрема й у назві Міжнародного дня пам’яті 26 квітня. Крім того, на 24 квітня 2026 року призначене спеціальне засідання Генасамблеї, присвячене 40-м роковинам катастрофи.

Чому ж Штати були проти цього? Вашингтон виступив проти резолюції нібито не через незгоду з її ядерно-безпековим змістом. Причина у згадках про порядок денний до 2030 року, якы у США вважають такими, що "просувають програму м’якого глобального управління, несумісну з національним суверенітетом США".

Своєю чергою постпред України при ООН Андрій Мельник розкритикував альтернативні пропозиції Білорусі по даному питанню, назвавши їх цинічними, адже саме білоруська територія була використана російськими військами для вторгнення в Україну, включно з операцією із захоплення Чорнобильської АЕС у перші дні повномасштабної війни.

Український дипломат також наголосив на важливості відходу від радянського написання Chernobyl, котре, за його словами, є частиною імперської спадщини.

Потрібно пояснити, що ж насправді сталося у Генасамблеї ООН: це може здатися бюрократією, але для ООН це була справжня революція. Та додатковий приклад, що Україна бореться на всіх фронтах і продовжує перемагати, а справжні союзники не відступають, пише у Facebook Катерина Лісунова , котра співпрацювала у штаб-квартирі ООН в Нью-Йорку як журналіст Голосу Америки.

"Кожні три роки РФ - через Білорусь - просуває резолюцію про т.з. "мінімізацію наслідків Чорнобильської катастрофи", уникаючи будь-якої згадки про Україну та наполягаючи на використанні російського правопису міста Чорнобиль (Chermobyl). Ну і авжеж, відмовляючись визнати відповідальність за саму катастрофу або за нинішні атаки на захисний купол ЧАЕС. Роками ГА ООН приймала цю так звану "консенсусну резолюцію", і навіть деякі союзники України голосували за неї", - нагадала вона.

Але, підкреслила журналіст,українська делегація на цей раз сказала таким діям "ні".

"Спочатку вони внесли власну резолюцію, заблокували всі білоруські та російські поправки, мали позитивне голосування, а потім - завдяки Христині Гайовишин - заблокували навіть розгляд білоруської пропозиції, оскільки пропозиція України вже була прийнята.  Ділюся із вами цією маленькою перемогою на тлі усіх потрясінь. Тут авжеж, велика повага Постійній місії України при ООН та послу Андрію Мельнику", - продовжила Лісунова .

Тим часом у Чорнобилі

Між тим Чорнобиль продовжує знаходитися у центрі ядерної небезпеки, адже у ніч проти 14 лютого 2025 року на території Чорнобильської АЕС стався безпрецедентний випадок: російський ударний дрон із фугасною бойовою частиною влучив в укриття над четвертим енергоблоком.

Ця конструкція, новий безпечний конфайнмент (НБК), була побудована спеціально для того, аби утримувати радіоактивні матеріали й не допускати їхньої міграції у довкілля після аварії 1986 року. Її було зведено як металеву захисну арку над зруйнованим четвертим енергоблоком.

Після влучання дрона там виникла пожежа, котру оперативно загасили. Радіаційний фон після цього залишається стабільним та не перевищує нормальних показників.

Втім Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ) провело детальну інспекцію пошкодженого конфайнменту. Результати оцінки - це офіційна позиція світового ядерного регулятора: місія підтвердила, що "НБК втратив свої основні функції безпеки, включно зі здатністю конфайнувати (стримувати) радіоактивні матеріали".

"Обмежені тимчасові ремонти були виконані на даху НБК, але своєчасне та повне відновлення є необхідним для запобігання подальшому руйнуванню та забезпечення довгострокової ядерної безпеки", - наголосив генеральний директор МАГАТЕ Рафаель Гроссі .

Ці дані підтверджують, що бойовий удар по об’єкту, котрий має бути невразливим, серйозно підірвав його здатність виконувати ключову функцію утримувати радіоактивні речовини.

При цьому експерти з ядерної безпеки підкреслюють, що пошкодження зовнішнього покриття та ізоляції НБК (включно з пробоєм у оболонці) створюють ризики корозії металевих елементів та потенційного руйнування герметичності через атмосферні впливи.  Тож пошкодження інженерних систем та обладнання, включно з крановою системою, потребує не лише ремонту, а й модернізації систем контролю для майбутньої безпеки об’єкта.

Аналітики також наголошують, що такого роду удари навіть без безпосереднього витоку радіації посилюють занепокоєння щодо цілісності ядерної безпеки у зоні бойових дій, особливо коли йдеться про об’єкти з критичною інфраструктурою.

Однак російських варварів це не спиняє. Варто лише задати інший важливий епізод: окупацію військами РФ території Чорнобильської АЕС на початку вторгнення. Тож 24 лютого 2022 року російські військові увійшли в зону відчуження та захопили Чорнобильську АЕС. Російські сили утримували станцію та її територію понад місяць, до 31 березня 2022 року, після чого були вимушені залишити її через тиск українських сил.

Персонал ЧАЕС працював тоді під психологічним і фізичним тиском, а деякі українські військові, котрі обороняли об’єкт, потрапили у полон.

Переміщення важкої техніки ворога у зоні відчуження спровокувало тимчасове підвищення радіаційного фону внаслідок підняття зараженого пилу з ґрунту, хоча не було доказів витоку радіації з об’єктів АЕС, повідомляло Міністерство екології України. Однак це скупе повідомлення не включало у себе того, що відкрилося після звільнення ЧАЕС Силами оборони України: виявляється, росіяни зрізали таблички з написом "Рудий ліс", аби на тому місці облаштувати свої блокпости, на дорозі туди вони зробили барикади з мішків. Де сиділи російські стрілки, там і їли - поруч були знайдені залишки сухпайків.

Звичайно, подальша доля тих окупантів українців не обходить. Чого не скажеш про відповідне голосування в ООН: адже, орієнтуючись зокрема й на подібні рішення, будуть здійснюватися подальші заходи щодо тривалої безпеки ЧАЕС, важливі як для України, так і для всього світу.

Ірина Носальська