Президент Володимир Зеленський заявив, що Київ готовий до голосування за 60–90 днів, якщо США та Європа забезпечать повну безпеку. Але чи реально таке, чи це лише дипломатичний хід, щоб відвести тиск від Вашингтона?Як США та РФ "непокояться" про демократію в Україні і Зеленський реагує Президент США Дональд Трамп (праворуч) вітає керівника Росії Володимира Путіна після його прибуття на об'єднану базу Елмендорф-Річардсон 15 серпня 2025 року в Анкориджі, Аляска, фото: Andrew Harnik/Getty ImagesСША вже давно проявляють занепокоєння за стан демократії в Україні, бо через затяжну війну вибори не проводяться. Ще у 2024 році, коли термін Зеленського формально сплив у травні, у Вашингтоні активно обговорювали легітимність влади у Києві та можливість проведення виборів. А Дональд Трамп, лиш вступивши знову на посаду президента, назвав Зеленського "диктатором без виборів", фактично повторюючи тезу Кремля про "нелегітимність". Адже російський лідер Володимир Путін часто використовує такі аргументи, хоча вибори в Росії самі по собі не визнаються демократичними в демократичному світі, адже є номінальними. Останнім часом адміністрація Трампа посилила цю риторику, періодично нагадуючи про важливість проведення виборів в Україні. Зокрема, син Трампа, Дональд-молодший, на конференції в Досі сказав, що Зеленський "продовжує війну, бо боїться програти вибори". А у своєму великому грудневому інтерв’ю виданню Politico президент США різко підняв питання відсутності виборів в Україні, стверджуючи, що війна нібито використовується як привід для уникнення волевиявлення та що час уже провести їх, бо це вже "не демократія". "Можливо, Зеленський би переміг. Я не знаю, хто б переміг. Але виборів там не проводили вже давно. … Минуло вже багато часу. Ситуація... не дуже добре складається. Так, я думаю, що настав час. Я вважаю, що зараз важливий час для проведення виборів. Вони говорять про демократію, але доходить до того, що це вже не демократія", – відзначив Трамп.Цього разу Зеленський відповів ударом на удар, вирішивши зіграти в гру заголовків. Адже того ж дня він заявив журналістам, що "готовий до виборів" і просить США та Європу "забезпечити безпеку", а парламент – підготувати законодавчі зміни, щоб вже за 90 днів були вибори."Як це провести? Як це зробити під ударами, під ракетами, щодо наших військових? Питання, як вони будуть голосувати? Ви це знаєте? І друге питання – законодавство, – наголосив Зеленський і додав, – Я закликаю США допомогти мені. Можна разом з європейськими колегами – забезпечити безпеку для проведення виборів. І тоді в наступні 60-90 днів Україна буде готова до проведення виборів. Я особисто маю на це волю і готовність".Згодом у своєму відеозверненні до нації, президент України наголосив, що не допустить жодних спекуляцій стосовно теми виборів."Якщо партнери говорять так багато й так конкретно про вибори в Україні, про вибори в умовах правового режиму воєнного стану, то ми маємо дати українські законні відповіді на кожне питання й на кожен сумнів. Це непросто, але тиск щодо цього нам точно не потрібен. Очікую, що народні депутати України запропонують своє бачення. Безпекові виклики залежать від партнерів, від Америки передусім, політичні та юридичні виклики мають отримати відповіді від України", - сказав Зеленський.У CNN кажуть, що президент України пішов на такий радикальний крок, щоб підкреслити необхідність гарантій безпеки: "Зеленський стикається з постійним і зростаючим тиском з боку Трампа, щоб він пішов на поступки у мирній угоді, і це один з важелів, на які, схоже, натискає президент США. Замість того, щоб піддатися тиску, Зеленський обрав новий підхід, який, схоже, спрямований на те, щоб підкреслити необхідність гарантій безпеки – і використати це, щоб підштовхнути США до забезпечення згоди Росії на тимчасове припинення вогню".Україна не готова до виборів за 60-90 днівфото: YouTubeОднак посадовці, які відповідають за вибори, кажуть, що ідея волевиявлення під час війни виглядає нереалістичною з багатьох питань, насамперед Конституція забороняє вибори в умовах воєнного стану. Ба більше, навіть за умови перемир’я, потрібно буде провести багато роботи зі списками виборців (6 млн за кордоном, а ще 4,5 млн внутрішньо переміщених осіб) та оновити законодавство. Вже наступного дня після слів Зеленського заступник голови Верховної Ради Олександр Корнієнко заявив, що в Україні поки немає "жодних законодавчих ініціатив або навіть чернеток", які б регулювали проведення виборів під час війни."Щоб розпочати цей процес, нам потрібно сісти разом, поговорити і зрозуміти, куди рухатися в парламенті, розробляючи це законодавство", - сказав він, хоча й відзначив, що багато технічних напрацювань уже існують, адже у ЦВК працюють сім робочих груп, але жоден з документів поки не готовий до розгляду в сесійній залі через ризик перетворення теми виборів на політичний конфлікт.Серед ключових ризиків проведення виборів під час війни Корнієнко відзначив:безпека мільйонів біженців за кордоном, які не повернуться під обстріли; голосування сотень тисяч військових безпосередньо на фронті; участь військових як кандидатів і механізм їхньої відпустки; хаос у реєстрі виборців та необхідність розширити повноваження ЦВК; критерії безпеки дільниць у прифронтових і окупованих районах; нова загроза від FPV-дронів, які б’ють на десятки кілометрів.Заступник голови Центральної виборчої комісії Сергій Дубовик у коментарі виданню CNN сказав, що війна суттєво зруйнувала виборчу інфраструктуру і наразі в країні функціонує лише 75% виборчих дільниць, а загалом весь процес запуску виборів потребуватиме не менше, ніж 6 місяців. "Голосування понад мільйона військових, більшість з яких на фронті, неможливе без гарантованого припинення вогню. Додатково ускладнюють ситуацію оновлені реєстри виборців. За міжнародними стандартами чесні вибори потребують щонайменше пів року підготовки. Якщо провести їх раніше – повну відповідність нормам гарантувати неможливо", - наголосив Дубовик.Що кажуть експерти: дипломатична гра з бажанням отримати кредит довірифото: reutersЧастина аналітиків вбачає у словах президента України лише дипломатичну гру, щоб не відставати від популізму Трампа, натомість дехто все ж розглядає потенційну можливість виборів, бо це може допомогти Зеленському зберегти свою владу. Однак всі наголошують, що для виборів потрібне перемирʼя, бо це базовий елемент для їх проведення.Зокрема, Ольга Айвазовська, голова правління ВГО "Громадянська мережа "ОПОРА", в коментарі Politico зазначила, що проведення виборів у воєнний час можливе лише за умови гарантій безпеки для виборців і кандидатів, створення механізмів голосування для військових та мільйонів внутрішньо переміщених осіб, а також забезпечення доступу міжнародних спостерігачів. Вона наголосила, що без цих базових передумов вибори ризикують стати нелегітимними та поставити під сумнів довіру громадян і партнерів до їх результатів.Голова ГО "Центр спільних дій" Олег Рибачук вважає, що своїми словами Зеленський "дуже вдало перекинув м'яч у бік США"."Важливо давати відповідь на питання, чому ми не можемо проводити вибори. І Зеленський сказав: якщо нам будуть гарантувати безпеку, якщо Росію можна змусити припинити атаки, якщо в Україні буде ситуація, коли нічого не літає і не вибухає, і безпека гарантована – а це те, чого ми прагнемо, тобто гарантій безпеки – то ми готові. А далі йдуть технічні питання. Зокрема, треба ставити питання: хто це профінансує. Тому в цьому сенсі Зеленський дуже вдало перекинув м'яч на сторону наших західних партнерів", - вважає Рибачук.Натомість політологиня Катерина Рошук каже, що вибори під час війни можуть бути найвигідніші саме Володимиру Зеленському. "Він поки має високий рейтинг, який з продовженням війни буде лише падати, пропорційно зменшуючи шанси на друге обрання. Він має адмінресурс, цензуру та майже відсутність політичних конкурентів. Зеленський може шляхом внесення змін до законодавства голосами слуг народу провести вибори за 90 днів – одночасно президентські та парламентські – скасувавши воєнний стан або, з деяким порушенням Конституції, не продовжуючи його дію. Він може провести вибори серед тих, хто зможе проголосувати, але багато хто не зможе: мільйони українців за кордоном та військові. Ті хто в Україні розумітимуть, що у виборчу дільницю може прилетіти російська ракета, тож двічі подумають чи брати у них участь", - пише Рошук і додає, що потенційні вибори під час війни Зеленський зможе і виграти.З іншого боку, політологиня не вірить, що сценарій виборів під час війни буде втілений. На її думку, всі ці розмови про мирний план та вибори – лише інструмент для того, щоб США менше підтримували Україну. Схожу думку висловив в етері Еспресо керівник політико-правових програм ГО "Український Центр суспільного розвитку" Ігор Рейтерович, наголошуючи, що комбіновані вибори можуть дати можливість чинній владі переобратися і далі мати кредит довіри на 5 років."Хоча і тут є питання. Оскільки, якщо Зеленський піде на вибори й буде переобраний, то скільки його термін буде складати й чи будуть враховуватись ті роки, які він пересидів на посаді? Тобто, можуть бути різні нюанси", - пояснив Рейтерович.Такий же скепсис має політик та військовий Юрій Луценко, який каже, що потрібно спершу виробити нові законодавчі механізми:"У законодавстві діючому, на жаль, взагалі не передбачено, а що робити, якщо це не чергові вибори, бо президент був не п'ять, а майже сім років? Тобто в результаті немає конституційно передбаченого механізму продовження терміну президента. Бо у Конституції написано: "Президент України виконує свої обов'язки до обрання нового президентства". Під час війни Зеленський має повне легітимне право бути президентом аж до обрання наступного. Тому оці всі путінські хотілки, що він нелегітимний, це все на смітник разом з усією брехнею Путіна. Але він дійсно перебув президентом, законно, але перебув. І це не чергові вибори. І це не позачергові вибори. Це напевно якісь особливі вибори".Вибори під час війни: чи були подібні прецеденти в історії У цьому малюнку часів громадянської війни Джордж Макклеллан зображений як посередник між Авраамом Лінкольном та президентом Конфедерації Джефферсоном Девісом., фото: battlefields.orgВсі ці дебати навколо можливості проведення виборів в Україні під час війни з Росією породжують не лише юридичні й політичні дискусії, а й звернення до історичного досвіду. Хоч історія немає прямих аналогій, які б нагадували українську ситуацію через складність і всеосяжність теперішнього затяжного конфлікту, однак були прецеденти, коли в умовах війни вибори проводили.Напевно, що одним із найвідоміших прикладів виборів під час війни є президентські вибори у США 1864 року, що відбулися під час Громадянської війни (1861–1865). Вибори відбулися 8 листопада 1864 року, коли війна все ще тривала, і країна була розділена між Північчю (Союзом) та Півднем (Конфедерацією). Авраам Лінкольн, який очолював Союз, балотувався на другий термін і переміг кандидата від Демократичної партії Джорджа Макклеллана, який пропонував мирне вирішення війни.Та важливий нюанс, що значна частина південних штатів, що приєдналися до Конфедерації, не брала участі у голосуванні, і результати відображали лише позицію Півночі та союзних штатів. Більш сучасний приклад стався у тих же Сполучених Штатах у 1944 році, коли там пройшли президентські вибори, попри участь країни у війні на двох фронтах. Франклін Рузвельт був переобраний на свій четвертий термін – випадок, унікальний для американської історії. Та тут важливий нюанс, що війна фактично не торкнулася безпосередньо материкової території США, тому проблем з безпекою ніяких не було. На відмінно від США, у Великій Британії вибори переносили у час війни. Наприклад, під час Першої світової війни внаслідок спеціальних законів вибори відкладалися, а термін повноважень парламенту Великої Британії продовжувався, аби уникнути політичної нестабільності в критичний воєнний час. Під час Другої світової також, адже загальні вибори 1940 року скасували, утворивши коаліцію Черчилля з лейбористами та лібералами, відповідно парламент працював з 1935 по 1945 рік. Лише 5 липня 1945-го, за майже два місяці після капітуляції Німеччини, відбулися вибори на яких Черчилль сенсаційно програв лейбористам Клемента Еттлі з розгромними 146 мандатами різниці.Читайте також: Угода, яку ніхто не хоче підписувати: чому "мирний план" Трампа досі не працює і до чого тут корейський сценарій. Пояснюємо