Президент України підписав закон про державний бюджет на 2026 рік. Більшість видатків спрямовується на фінансування Сил безпеки й оборони.

Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на сайт Ради.

Згідно з інформацією на сайті українського парламенту, закон про держбюджет повернули з підписом від президента сьогодні, 10 грудня.

Фото: президент Володимир Зеленський підписав закон про держбюджет-2026 (скриншот)

Макропоказники

Прогноз ВВП на 2026 рік - 10,31 трлн гривень.

Доходи бюджету зростуть до 2,92 трлн гривень , що на 446,8 млрд грн більше, ніж у 2025 році.

Видатки теж зростуть і становитимуть 4,83 трлн гривень , що на 134,5 млрд грн більше, ніж у попередньому році.

Дефіцит - 1,9 трлн гривень, або 18,5% ВВП.

Основна мета бюджету - забезпечити оборону країни, підтримати громадян і створити умови для економічного зростання навіть під час війни.

Оборона та безпека

100% власних надходжень держава спрямовує на Сили Оборони, включно з грошовим забезпеченням військових та підтримкою їхніх родин, посиленням ППО, розробкою та виробництвом української зброї, у тому числі дронів.

Витрати на армію у 2026 році - 2,8 трлн гривень, що складає майже 60% від усіх видатків.

На зарплати передбачено військових - 1,3 трлн гривень. На озброєння та військову техніку - 709 млрд гривень.

Освіта, підвищення зарплат вчителям

Видатки на освіту складають 273,9 млрд грн (+75 млрд грн до 2025 року), що враховує поетапне  підвищення на 30% зарплат педагогічних і науково-педагогічних працівників з 1 січня 2026 року та на 20% з вересня 2026 року без будь-яких змін в підходах до оплати їх праці.

"Передбачено зростання заробітних плат з першого січня - у середньому з 16,7 до 21,7 тисячі гривень. З першого вересня, відповідно до прийнятих рішень, зазначена сума буде складати до 30 тисяч гривень ", - повідомляв глава Мінфіну Сергій Марченко. 

За розрахунками Мінфіну, підвищення в середньому дозволять збільшити щомісячну заробітну плату вчителя до 10 тисяч гривень.

До резервного фонду було додатково спрямовано 19 млрд гривень для підвищення зарплат педагогам, закупівлі пасажирських вагонів, компенсації бізнесу за втрати через війну та облаштування укриттів у дитячих садках.

Також уряд розробляє нову систему оплати праці освітян, яка має запрацювати з вересня 2026 року.

Мінімальна та середня зарплата, прожитковий мінімум, пенсії

Видатки на соціальну підтримку - 468,5 млрд гривень (+47,6 млрд гривень до 2025 року).

Сюди входять пенсії, соцвиплати вразливим категоріям, пільги та субсидії, підтримка осіб з інвалідністю, а також комплексна допомога сім’ям з новонародженими та малими дітьми, включно з допологовою та післяпологовою допомогою, "єЯсла" та "Пакунок школяра".

Вперше з 2023 року передбачено підвищення соціальних стандартів:

• мінімальна зарплата - з 8 000 до 8 647 гривень;
• загальний прожитковий мінімум - з 2 920 до 3 209 гривень;
• прожитковий мінімум для працездатних осіб - з 3 028 до 3 328 гривень;
• прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність (мінімальна пенсія) - з 2 361 до 2 595 грн.

За очікуванням уряду на 2026 рік,  середня зарплата становитиме у 2026 році 30 032 гривні . Кабінет міністрів прогнозує уповільнення зростання заробітних плат українців у 2026 році до 16%.

Інфляція у наступному році прогнозується на рівні 9,9%.

Субсидії та пільги

Бюджет на 2026 рік не передбачає змін у сумі житлових субсидій.

Курс валют

Середній курс долара на 2026 рік закладено 45,7 гривні/долар.

Середній курс євро - 49,4 гривні/євро.

Ці курси є розрахунковими і не впливають на валютну політику Нацбанку.

Охорона здоров’я

На охорону здоров’я передбачено 258,6 млрд гривень (+38,8 млрд грн до 2025 року). Пріоритети:

• збільшення зарплат лікарів первинної та екстреної медичної допомоги;
• безкоштовні ліки;
• скринінг здоров’я для громадян віком 40+ років.

Підтримка ВПО та ветеранів

Підтримка внутрішньо переміщених осіб - 72,6 млрд гривень. Зокрема спрямована для людей, які втратили дім через війну. Зокрема 1,4 млрд грн закладено на нову програму для підтримки ВПО з тимчасово окупованих територій. 

Ветеранська політика передбачає 18,9 млрд гривень. Фінансування зросте на 6,3 млрд гривень порівняно з минулим роком. Це зокрема підтримка житлом, інструменти для подальшої реінтеграції в цивільне життя.

Підтримка підприємців

Продовжується програма підтримки бізнесу та українських виробників у межах політики "Зроблено в Україні".

Зокрема у держбюджеті передбачені кошти на "Доступні кредити "5-7-9%", індустріальні парки, програми часткової компенсації української техніки та обладнання, гранти та інші ініціативи з розвитку українських виробників.

Також передбачені кошти для забезпечення українців житлом за програмою "єОселя".

Підтримка регіонів

Підтримка регіонів, в тому числі прифронтових, складатиме 293 млрд гривень.

Ці кошти забезпечать оплату праці педагогів, підтримку місцевих бюджетів, фінансування харчування дітей у школах для 1-11 класів, освіти, соціального захисту, охорони здоров’я та компенсацію різниці в тарифах.

Бюджет передбачає +4% ПДФО (податок на доходи фізичних осіб) для місцевих бюджетів (до 64%).Кошти підуть на енергоносії та погашення тарифних боргів.

Міжнародне фінансування та МВФ

Зазначимо, що решта видатків мають бути профінансовані коштом міжнародної допомоги.

Міністр фінансів наголосив, що Україні потрібно згенерувати додатково більш як 45 млрд доларів США від міжнародних партнерів у 2026 році.

Голова бюджетного комітету Роксолана Підласа пояснювала, що ухвалення держбюджету є ключовим для запуску нової програми розширеного фінансування МВФ на 2026-2029 роки сумою 8 млрд доларів.

За її словами, це дозволить Україні отримати "репараційний кредит". Він має стати основним джерелом додаткового фінансування від ЄС, проте частково ці зусилля блокуються через побоювання Бельгії, що вона може залишитися сам на сам з проблемою та повинна буде повернути Москві гроші, які можуть позичити Україні із заморожених росактивів.

Нагадаємо, Верховна Рада ухвалила закон про держбюджет на 2026 рік у другому читанні та в цілому 3 листопада, підтримавши його 257 голосами. Втім, жоден депутат від опозиційних фракцій "Європейська Солідарність" та "Батьківщина" документ не підтримав.

Державний бюджет пройшов перше читання 31 жовтня. Після цього документ доопрацювали з урахуванням рекомендацій Бюджетного комітету.

Згідно з Бюджетним кодексом, Рада мала схвалити проєкт у другому читанні до 20 листопада, а остаточне голосування мало відбутися не пізніше 1 грудня, щоб бюджет набув чинності з початку року.