Офіс генпрокурора приховав дані про кількість СЗЧ та дезертирства

Дані про кримінальні правопорушення, пов’язані із самовільним залишенням військовими своїх частин та дезертирством, зникли зі статистики невипадково. Про це повідомляє «Главком» з посиланням пресслужбу Офісу генпрокурора в коментарі hromadske.
Зазначається, що обмеження доступу до інформації про військові кримінальні правопорушення є вимушеним та законним кроком, оскільки її можуть використати проти України в інформаційно-психологічних операціях. Дані про СЗЧ та дезертирство можуть послужити для формування неправдивих висновків про морально-психологічний стан українських військовослужбовців.
Офіс генпрокурора наголошує, що росіяни можуть використати чутливу інформацію для оцінки рівня дисципліни, боєздатності українських підрозділів та системи мобілізаційної роботи. Тому таку інформацію вирішили приховати з публічної статистики.
Пресслужба Генпрокуратури наголошує, що приховування даних відповідає усім умовам, згідно з частиною другою статті шостої закону «Про доступ до публічної інформації». Зокрема, це зроблено виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадської безпеки, а шкода від оприлюднення переважає суспільний інтерес в отриманні такої інформації.
Нагадаємо, правоохоронці відкрили майже 290 тис. кримінальних справ за самовільне залишення частини (СЗЧ) і дезертирство з січня 2022 року по вересень 2025 року.
До слова, військовослужбовець і народний депутат VIII скликання Ігор Луценко назвав самовільне залишення частин (СЗЧ) найбільшою проблемою української армії. В інтерв’ю «Главкому» він пояснив, що йдеться не лише про військову, а про загальнодержавну військово-цивільну проблему, якою держава системно не займається.
Луценко виокремив три основні групи військових, які найчастіше вдаються до СЗЧ. Перша – це люди, яких мобілізували раптово, без усвідомленого рішення служити, і які з першого дня шукають спосіб залишити армію. Друга – досвідчені військові, які тривалий час перебувають на фронті, мають бойові заслуги, але стикаються з відсутністю ротацій, конфліктами з командирами та відчуттям безвиході. Третя категорія – військові, які змушені фактично «переводитися через СЗЧ» через зламані бюрократичні механізми переведень між підрозділами.










