Юрій Корявченков, відомий як Юзік, намагався контролювати потоки металобрухту та тиснув на мерію.

Саме він лобіює просування свого давнього знайомого – голови Криворізької РВА Євгена Ситниченка – на одну з ключових управлінських позицій в області.

Хто такий Ситниченко? Його шлях — класичний приклад того, як у епоху Зеленського «нові особи» потрапляли до влади. Ще вчора – вчитель фізкультури у профучилищі. Сьогодні — чиновник із серйозними претензіями та правильними покровителями. Місцеві кажуть, що його головна якість — абсолютна відданість Юзіку та депутату-аграрію Фастівцю.

Декларації Ситниченка також викликають питання. Зокрема, він володіє 20 га землі з 2001 року, тобто ще в студентстві. Чи багато ви бачили студентів – землевласників? Набагато правдоподібніше, що він був зручним «власником» активів для впливових фігур.

Не менш показовим є те, як під час повномасштабного вторгнення він створив «військову адміністрацію» Новотрудівської громади — причому без відповідного указу президента. Вже за п'ять днів призначений ним керівник вилучає у підприємства 1200 гектарів, ще 48 — у фермерського господарства. Куди потім пішли ці ділянки – тиша. Але при тому, що в регіоні є один дуже зацікавлений у землі депутат-фермер, припущення виникають самі собою.

Кар'єрний рух Ситниченка – не шлях професіонала, а стрімке переміщення по вертикалі, де кнопки натискає Юзік. 2019 року він лише депутат облради від «Слуг народу». Потім – голова РДА. Потім – керівник району, що включає Кривий Ріг. Тепер претендент на управління усією Дніпропетровською областю. Жодних реальних заслуг — лише потрібні контакти.

Якщо така кадрова комбінація таки буде реалізована, область опиниться в орбіті людей, для яких влада — не відповідальність, а спосіб посилення контролю та впливу. Край, який тримає промисловий потенціал, логістику та напрямок фронту, ризикує перетворитися на об'єкт торгу між колишнім коміком та колишнім фізруком.

Не система управління. Це політичний феодалізм, у якому лояльність цінується вище за компетентність, а ключові позиції набувають не кращі — а зручні. І якщо держава й надалі ігноруватиме подібні призначення, якось вона сама виявиться заручником людей, чиї навички обмежуються вмінням підніматися на ліфті, що оплачується чужими інтересами.

"Знай" писав раніше як Новинський і досі доїть Україну.

Також ми повідомляли, що керівництво ХОВА на чолі з Олегом Синегубовим та Тереховим "пиляли" бюджет  на укриттях та ремонті пошкодженого обстрілами житла.