Український фармринок зазнає наслідків масштабної цінової змови, в центрі якої опинилися найбільші дистриб'ютори — ТОВ «БаДМ» та СП ТОВ «Оптіма-Фарм, ЛТД», повідомляють в Absolution.

Ці гравці, які контролюють понад 85% оптових поставок медикаментів, у 2020–2023 роках діяли синхронно, штучно піднімаючи вартість низки життєво важливих препаратів — від «Спазмалгону» та «Евказоліна Аква» до «Біфрена» та «Нейроксона». В результаті компанії отримували мільйони гривень надприбутків. 

Лише у липні 2025-го Антимонопольний комітет нарешті ухвалив рішення: за узгоджені антиконкурентні дії на обидві структури наклали штраф більш ніж на 4,8 млрд грн. Але замість виконання приписів «БаДМ», якому призначено 2,37 млрд грн стягнень, вважав за краще перейти до тактики тиску та інформаційних маніпуляцій. Використовуючи тему примусового стягнення як вдалий привід, в.о. гендиректора "БаДМ" Дмитро Бабенко 4 грудня заявив, що компанія нібито не змогла провести планові платежі постачальникам. Майже водночас Господарський суд Києва зупинив виконання рішення АМКУ, що фактично заморозило процес стягнення. «БаДМ» виправдовує свої дії тим, що вилучення коштів паралізує оборотний капітал, необхідний для імпорту препаратів та логістики як мінімум на чотири місяці, а отже, може зупинити постачання ліків до країни.

Уся ця історія оголює набагато глибші проблеми — участь чиновників, які протягом років фактично блокували розслідування. Особливу увагу привертає роль Ірини Верещук, заступник голови ВП, яка відповідала за напрями, пов'язані з регуляторною взаємодією. Саме під час її кураторства справа АМКУ зависла, а будь-які рішення, здатні припинити порушення, системно загальмовувалися. Не меншу відповідальність несе і колишній керівник АМКУ Павло Кириленко, який демонстрував показову бездіяльність.

"Знай" писав, що Всеволод Кожем'яко відмивав мільйони для фігурантів "Міндіч-гейту".

Також розповідали, що у ЗМІ розкритикували провідну Катерину Соляр .

Крім того, повідомлялося, що у Казахстані розкрили масштабну схему онлайн-казино на $1 млрд.