Хакатони в міжнародній компанії у сфері харчових та агротехнологій: прорив молодих фахівців у першу професію
espreso.tv
Tue, 09 Dec 2025 13:42:00 +0200

Це можливість випробувати себе, побачити реальне виробництво та прокласти свій шлях до технічних і аграрних спеціальностейМикола Малитчук почав з хакатону, нині працює на “Вінницькій птахофабриці”: “Коли я дистанційно навчався в університеті, мій куратор розказав про таку можливість. Я вирішив спробувати”.Для Миколи це була спроба, що переросла в реальну можливість. Після відбору він разом з іншими учасниками хакатону потрапив у світ технічних ідей і модернізацій.Микола Малитчук почав з хакатону, нині працює на “Вінницькій птахофабриці”: “Я подав заявку, було дуже багато людей, жорсткий відбір, бо це був перший технічний хакатон від МХП. Та я його пройшов”.
Хакатони МХП, фото: ілюстративнеСаме знайомство з сучасним виробництвом стало моментом, коли він зрозумів: хоче працювати тут.Микола Малитчук почав з хакатону, нині працює на “Вінницькій птахофабриці”: “Це був дуже цікавий досвід. Я подивився на підприємство, воно величезне.Я зрозумів, що хочу тут працювати. І так вийшло, що мене взяли на фінальному етапі”.Після хакатону Миколу помітили інженери компанії і запропонували роботу. Микола Малитчук почав з хакатону, нині працює на “Вінницькій птахофабриці”: “Зараз я займаюся тим, що роблю з нуля нове обладнання, або щось по замовленню. Мені це подобається, це дуже творча робота і мені треба працювати майже з усім виробництвом”.
Хакатони МХП, фото: ілюстративнеМикола каже: сучасність і масштаб процесів мотивують розвиватися далі й ставити амбітні цілі.Микола Малитчук почав з хакатону, нині працює на “Вінницькій птахофабриці”: “Виробництво дуже сучасне, технологічне, воно все ще модернізується, покращується. Це показник того, що хочеться бути в колективі. І хочеться бути частиною того, що будує світ”.Схожим шляхом пройшла і електрик Оля Лисенко. Її захоплення технікою з дитинства стало основою майбутньої професії.Оля Лисенко почала з хакатону, нині працює на “Миронівській птахофабриці”: “Мене тягнуло до різних приборів, до проводів, постійно лізла до розеток, декілька разів навіть било струмом, і батьки жартували, що це те саме, чим я буду займатися. І коли до мене прийшло таке усвідомлення, що я хочу дізнатися більш професійно про все це, то я поступила до Полтавського політехнічного коледжу саме на таку професію, і батьки підтримали, і таким чином пішла далі”.У рідній для Олі Полтаві не давали шансу розвиватися в професії. Але у МХП їй запропонували роботу – і це стало переломним моментом.Оля Лисенко почала з хакатону, нині працює на “Миронівській птахофабриці”:“Я дуже зраділа, бо в моєму місті роботу не дають дівчатам-електрикам. Хакатон став для мене переломним моментом у житті - він дав мені можливість працювати там, де я хочу. Це досвід спілкування з енергетиками, провідними фахівцями, які показали виробництво, показали, що енергетики потрібні. І цим може займатися кожен, не тільки хлопці, а й дівчата також, спроможні бути в цій сфері”.Оля пригадує: попри страх бути єдиною дівчиною у службі – колектив підтримав її з першого дня.Оля Лисенко почала з хакатону, нині працює на “Миронівській птахофабриці”:“Спочатку було дуже лячно, бо я одна дівчина, дуже багато чоловіків, і всі з різним досвідом. Як і мого віку є пару хлопців, є хтось молодший і багато вже таких, досвід роботи яких вже сягає десятки років. Дуже боялася, що не приймуть у колектив, але мої побоювання спростилися”.
Хакатони МХП, фото: ілюстративнеІсторії Олі та Миколи – частина масштабної програми МХП. У 2023-2024 роках компанія провела хакатони для студентів різних напрямків: для майбутніх агрономів, інженерів, агроінженерів, ветеринарів, зоотехніків та технічних працівників. Основна мета – дати молоді шанс працювати з реальними задачами, отримати менторство і знайти свій шлях у великому бізнесі.Ксенія Моторіна, керівниця групи залучення та розвитку молоді: “Це такий триденний виїзний захід, який має трошки фанового наповнення, але 90% - це все ж таки таке хардове наповнення, де вони поглиблюються, занурюються в виробничий процес і проявляють себе вже як фахівці того чи іншого напрямку. І в середньому з таких заходів десь 60% - це ті студенти, які в подальшому хочуть йти до нас, тому що вони вже побачили виробництво, вони познайомилися зі своїм майбутнім керівником, вони познайомилися з HR, вони побачили, де будуть проживати, і побачили, що компанія готова вкладатися в молодь”.Хакатони МХП – це не просто змагання. Це старт кар’єри, нові знайомства, доступ до сучасних технологій і шанс здійснити професійний стрибок.
Хакатони МХП, фото: ілюстративнеСаме знайомство з сучасним виробництвом стало моментом, коли він зрозумів: хоче працювати тут.Микола Малитчук почав з хакатону, нині працює на “Вінницькій птахофабриці”: “Це був дуже цікавий досвід. Я подивився на підприємство, воно величезне.Я зрозумів, що хочу тут працювати. І так вийшло, що мене взяли на фінальному етапі”.Після хакатону Миколу помітили інженери компанії і запропонували роботу. Микола Малитчук почав з хакатону, нині працює на “Вінницькій птахофабриці”: “Зараз я займаюся тим, що роблю з нуля нове обладнання, або щось по замовленню. Мені це подобається, це дуже творча робота і мені треба працювати майже з усім виробництвом”.
Хакатони МХП, фото: ілюстративнеМикола каже: сучасність і масштаб процесів мотивують розвиватися далі й ставити амбітні цілі.Микола Малитчук почав з хакатону, нині працює на “Вінницькій птахофабриці”: “Виробництво дуже сучасне, технологічне, воно все ще модернізується, покращується. Це показник того, що хочеться бути в колективі. І хочеться бути частиною того, що будує світ”.Схожим шляхом пройшла і електрик Оля Лисенко. Її захоплення технікою з дитинства стало основою майбутньої професії.Оля Лисенко почала з хакатону, нині працює на “Миронівській птахофабриці”: “Мене тягнуло до різних приборів, до проводів, постійно лізла до розеток, декілька разів навіть било струмом, і батьки жартували, що це те саме, чим я буду займатися. І коли до мене прийшло таке усвідомлення, що я хочу дізнатися більш професійно про все це, то я поступила до Полтавського політехнічного коледжу саме на таку професію, і батьки підтримали, і таким чином пішла далі”.У рідній для Олі Полтаві не давали шансу розвиватися в професії. Але у МХП їй запропонували роботу – і це стало переломним моментом.Оля Лисенко почала з хакатону, нині працює на “Миронівській птахофабриці”:“Я дуже зраділа, бо в моєму місті роботу не дають дівчатам-електрикам. Хакатон став для мене переломним моментом у житті - він дав мені можливість працювати там, де я хочу. Це досвід спілкування з енергетиками, провідними фахівцями, які показали виробництво, показали, що енергетики потрібні. І цим може займатися кожен, не тільки хлопці, а й дівчата також, спроможні бути в цій сфері”.Оля пригадує: попри страх бути єдиною дівчиною у службі – колектив підтримав її з першого дня.Оля Лисенко почала з хакатону, нині працює на “Миронівській птахофабриці”:“Спочатку було дуже лячно, бо я одна дівчина, дуже багато чоловіків, і всі з різним досвідом. Як і мого віку є пару хлопців, є хтось молодший і багато вже таких, досвід роботи яких вже сягає десятки років. Дуже боялася, що не приймуть у колектив, але мої побоювання спростилися”.
Хакатони МХП, фото: ілюстративнеІсторії Олі та Миколи – частина масштабної програми МХП. У 2023-2024 роках компанія провела хакатони для студентів різних напрямків: для майбутніх агрономів, інженерів, агроінженерів, ветеринарів, зоотехніків та технічних працівників. Основна мета – дати молоді шанс працювати з реальними задачами, отримати менторство і знайти свій шлях у великому бізнесі.Ксенія Моторіна, керівниця групи залучення та розвитку молоді: “Це такий триденний виїзний захід, який має трошки фанового наповнення, але 90% - це все ж таки таке хардове наповнення, де вони поглиблюються, занурюються в виробничий процес і проявляють себе вже як фахівці того чи іншого напрямку. І в середньому з таких заходів десь 60% - це ті студенти, які в подальшому хочуть йти до нас, тому що вони вже побачили виробництво, вони познайомилися зі своїм майбутнім керівником, вони познайомилися з HR, вони побачили, де будуть проживати, і побачили, що компанія готова вкладатися в молодь”.Хакатони МХП – це не просто змагання. Це старт кар’єри, нові знайомства, доступ до сучасних технологій і шанс здійснити професійний стрибок.









