Консультативна рада Департаменту охорони культурної спадщини КМДА погодила картку виявленого об'єкта на столичному Подолі. Таким чином будинок Малиновських–Барських у Києві може отримати охоронний статус. Про це повідомили у Департаменті охорони культурної спадщини Київської міської державної адміністрації, інформує «Главком»

Рішення Консультативної ради

Зазначається, що за дорученням Департаменту було розроблено картку виявленого об'єкта культурної спадщини за адресою: вул. Фролівська, 4. Фахівці Київського науково-методичного центру по охороні, реставрації та використанню пам'яток історії, культури і заповідних територій дослідили комплекс середини ХІХ століття. Попри відсутність статусу пам’ятки, ці будівлі є важливою частиною історичної забудови Подолу.

Консультативна рада розглянула картку як виняток, адже документ також подала громадська організація. Під час засідання її представник відмовився від розгляду власної документації та підтримав підготовлену фахівцями картку: «Підтримую доповідача, підтримую картку виявлення об’єкту, прошу підтримати і надавати охоронний статус будівлі».

Ця ділянка забудована з XVIII століття – тут розташовувалися цехові та торговельні споруди. Лавки купця Митюка (згодом – Малиновського, Барського) позначені на планах Подолу кінця XVIII–початку ХІХ століття. Вони збереглися навіть після великої пожежі 1811 року.

Упродовж ХІХ століття комплекс неодноразово перебудовувався: у 1850-х роках звели кам'яну прибудову, а в 1875 році – надбудували кам'яний поверх. На початку ХХ століття тут працювало виробниче об'єднання ортопедичних виробів.

Раніше пам'яткоохоронець та урбаніст Дмитро Перов зазначав, що Департамент розгляне лише можливість розробки облікової документації, але не надасть будівлі охоронного статусу. Він нагадав, що у липні цього року довкола об'єкту почали зводити будівельні риштування, а згодом – повністю завісили «намальованим фасадом».

У свою чергу заступник генерального директора у КНМЦ Роман Маленков зауважив, що власник погодив ремонт, який не передбачає ніяких перепланувань, а лише фасадні роботи й заміну даху. Останній, за словами представників власника, протікає у багатьох місцях, а конструкції прогнили й потребують заміни.

«Ми поки не бачимо ніяких порушень закону у такому ремонті. Але, щоб унеможливити справжню руйнацію історичної будівлі, надбудову мансарди чи якісь подібні речі, а також, щоб віддати належну шану історичній будівлі, коріння якої ховається десь у 18 столітті, зробили картку виявленого об'єкту і вже отримали завдання скласти облікову картку пам'ятки. Будемо далі досліджувати об'єкт і тримати на контролі його ремонт», – сказав Маленков.

Що відомо про будинок Малиновських-Барських

Будинок має історичну цінність, адже тісно пов’язаний з історією вулиці Фролівської, Подолу та Києва загалом. Спершу тут були лавки купця Єфима Митюка, що дивом уціліли після сумнозвісної Великої пожежі 1811 року.

Корпус кам’яних лавок головним фасадом виходив як у XVIII, так і на початку ХІХ ст. на вул. Притисько-Микільську. Торцевий фасад, що виходив на вул. Фролівську, після випрямлення цієї вулиці після пожежі 1811 року опинився в глибині кварталу.

У середині XIX ст. садиба належала київському купцю Феодосію Малиновському.

У 1854-1855 роках на ділянці спорудили кам’яну двоповерхову прибудову до одноповерхових лавок, і будівля знову вийшла торцевим фасадом на червону лінію забудови вул. Фролівської.

У 1886 році ділянка належала доньці Малиновського – Ользі Малиновській. Згодом вона вийшла заміж за Барського, тож садибу можна називати подвійним прізвищем власників – Малиновських–Барських. У садибі були кам’яні лавки та два будинки: один кам’яний і один дерев’яний на кам’яному напівповерсі.

У 1875 році за проєктом архітектора Володимира Ніколаєва дерев’яну надбудову над корпусом кам’яних лавок замінили кам’яним поверхом. Будинок набув рис класицизму з елементами історизму: симетричні фасади, прямокутні вікна, прості карнизи.

Споруда має масивний фасад із простими лініями, характерними для подільської забудови. Добре видно сліди перебудов різних епох: нижні яруси з товстими кам’яними стінами, верхні – більш легкі, з великими вікнами.

Відомо, що у 1912 році будівля, з уже добудованим крилом по вул. Фролівській, належала родині відомих підприємців Морозових, які дещо перебудували її. Тоді з’явилися нові декоративні деталі, що надали споруді більш міського вигляду.

У 1915 році, під час Першої світової війни, тут розмістили протезний завод, який проіснував у будівлі до початку ХХІ століття. За радянських часів було надбудовано третій поверх.

Нагадаємо, починається реставрація будівлі на вулиці Богдана Хмельницького, 51А – пам’ятки історії місцевого значення кінця XIX століття, у якій розміщується частина Департаменту територіального контролю міста Києва та Державна наукова установа «Енциклопедичне видавництво». 

До слова, на Подолі розпочався демонтаж історичної будівлі Ткацького цеху на розі вулиць Фролівської та Притисько-Микільської. При цьому фасад будівлі, попри чутки про «реставрацію», був завішений брезентом із намальованим фасадом.