Тепер ми входимо в чергову зону турбулентності. Головна проблема в тому, що ми не бачимо і натяку на будь-яку власну гру.1. Зустріч у Лондоні показала, що ніякої концепції, що робити далі, в Європі не існує. Європа, як максимум, може виділити якісь кошти. Явно недостатні для переламу у війні. Щобільше, Європа має глобальну проблему під назвою "безпека", і що з цим робити, — європейці не знають. 2. Тому, виглядає, зараз буде прийняте рішення із розряду "не знаєш, що робити, відклади вирішення питання на потім". В наших реаліях це звучить так: війна продовжується, гроші, можливо, будуть. Європа може торгувати тільки одним козирем: саме європейцям належить контрольний пакет акцій в санкціях. І повернення Росії у світову геополітику неможливе без Європи. Але цей козир з кожним днем стає все слабшим на фоні проблем в самій Європі (включно з ідеями розвалу ЄС) і розвалу попереднього західноцентричного порядку у світі.Читайте також: Коли є сильна Україна, Америка втрачає безпековий ексклюзив для Європи3. Тут дуже показовою є поїздка Макрона в Пекін, яка закінчилася, майже ультиматумом. Китай почав "качати свої права", а Європа просто не готова до такого повороту подій. В ЄС досі не готові сприйняти новий світ, де є два гегемони — Китай і США, яким глибоко плювати на питання цінностей. А це своєю чергою остаточно занулило той порядок денний, за який так міцно тримається Європа. І в Пекіні, і у Вашингтоні відкрити текстом кажуть: ми хочемо доїти Європу і за це будемо боротися. Що цьому протиставити, — Європа навіть не уявляє собі.4. З негативних моментів, я б також окремо виділив те, що Америка та Росія близькі до того, щоб виділити двосторонні стосунки в окремий трек, розділивши власні питання і питання миру в Україні. 5. Подобається це комусь чи не подобається, але питання: "А що далі?" вже почало звучати й воно стане одним з головних у внутрішньополітичному порядку денному.ДжерелоПро автора: Вадим Денисенко, політолог.Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.