Суд виніс вирок очільниці «відділу освіти» окупаційної адміністрації Лисичанська

За матеріалами Служби безпеки до 10 років ув’язнення заочно засуджено очільницю «відділу освіти» окупаційної адміністрації Лисичанська. Про це повідомляє «Главком» з посиланням на 3 управління ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях.
Задокументовано, що одразу після окупації міста жінка відкрито підтримала агресора та обійняла посаду «начальника» фейкового «відділу освіти» у місцевій адміністрації. До 2022 року зловмисниця працювала заступником начальника відділу освіти Лисичанської міськради. Але перейшовши на службу ворогу, зрадниця миттєво «перевзулась».
«Вона очолила процес повної русифікації навчальних закладів міста та їх переведення на освітні стандарти РФ. Колаборантка направила педагогів на «перекваліфікацію» до Ростова-на-Дону, впровадила російські програми та підручники, виключила з навчального процесу усі предмети, пов’язані з українською мовою, історією та культурою. Наразі вона сприяє «інтеграції» українських дітей у культурний та освітній простір держави-агресора та російську систему виховання», – йдеться у повідомленні.
За даними справи, у школах міста учні піддаються масованому впливу російської пропаганди, проводяться численні заходи з глорифікації окупантів та виправдання агресії РФ проти України.
Суд визнав окупаційну чиновницю винною в колабораційній діяльності (чч. 3, 5 ст. 111-1 Кримінального кодексу України) та засудив до 10 років позбавлення волі з конфіскацією усього майна. Термін відбування покарання рахуватиметься від дати затримання засудженої. Вона перебуває у розшуку.
Як відомо, на тимчасово захопленій Луганщині російська адміністрація планує створення так званого молодіжного стахановського руху. Студентів змушуватимуть проходити практику на промислових підприємствах та брати участь у псевдозмаганнях.
До слова, на тимчасово окупованих територіях України школярі стикаються з новою хвилею обмежень. Російські окупанти почали перевірки їхніх телефонів, зокрема на наявність YouTube, Spotify і VPN-сервісів, прагнучи контролювати доступ дітей до вільної інформації.










