Згідно з поглядами Президента Трампа, мистецтво укладання угод не має нічого спільного з забезпеченням виграшу усіх зацікавлених сторін. У книзі "Мистецтво укладати угоди", написаної за його участю, принцип взаємної вигоди – win-win – не згадується жодного разу. Взаємна цікавість – тільки один раз, говорячи про швидке закриття угоди на відміну від її змісту. Оскільки тільки одна сторона зможе вийти переможцем, Трамп вірить у силу негативного мислення. "Я завжди йду на угоду, очікуючи найгіршого".

Чи варто діяти згідно з цими принципами у контексті потенційної мирної угоди?

Переможець може буде тільки один

Важко уявити ситуацію, у якій і Росія, і Україна вийшли б переможцями. Одна сторона є агресором, що підтверджено резолюціями ООН. Перемога агресора – це поразка об'єкта агресії і міжнародної спільноти. На кого буде спрямовано агресію завтра?

Ще гірші шанси побачити спільну перемогу Президентів Путіна та Зеленського. І справа не в тому, що Трамп свідчить "значну ненависть" між ними. Після початку "великої" війни політичні виграші одного обертались втратами другого. Динаміка підтримки Путіна в Росії та довіри Зеленському в Україні на це вказує. Рівень підтримки діяльності Путіна змінювався у напрямку, протилежному змінам рівня довіри Зеленському.

Ба більше, аналіз часових рядів вказує на те, що тональність згадок про НАТО в українських ЗМІ впливає на динаміку політичного капіталу Зеленського, а ставлення до Путіна пов'язане з тональністю згадок про ЛНР та ДНР користувачами мережі ВКонтакте. Тобто поступки щодо НАТО та Донбасу мають особистий вимір для двох лідерів. Відмова від перспективи членства в НАТО перекреслює важливий компонент політичного світогляду та іміджу Зеленського. А Донбас став невід'ємною частиною політичного іміджу Путіна, щонайменше з точки зору пересічного росіянина.

Перемовини на фоні корупційного скандалу

Операцію "Мідас" − розслідування корупції в енергетичному секторі – слід розглядати у якості ще одного чинника негативних очікувань від перемовин. Початкове рішення залучити до перемовин політиків, чию причетність до корупційних схем поки неможна виключити, зробило переговорну позицію України вразливою. Таке рішення дало Путіну можливість наполягати на корисних мотивах тих, хто сидить на "золотих глечиках", а Трампу на відсутності карт в українців, не говорячи вже про козирі. При тому влада у Росії побудована на тих самих принципах стягнення плати за "вхід на ринок", масштабованих на всі рівні економіки цієї країни.

Рішення Зеленського звільнити Андрія Єрмака, одного з фігурантів розслідування, з посади керівника свого Офісу та головного перемовника після обшуків в урядовому кварталі вказує на бажання уникнути негативного корупційного фону під час перемовин.

За винятком відставки Єрмака, вплив корупційного скандалу на внутріполітичні розклади в Україні поки був обмежений, судячи з аналізу змін у медійному дискурсі. Порівнюючи контент п'яти провідних українських ЗМІ (УП, Ліги, РБК-України, ICTV та опозиційної Страни) протягом місяця до розголошення інформації про операцію "Мідас" і десяти днів після цього можна побачити лише незначні зміни. Згадок про Зеленського суттєво поменшало (розмір ефекту, d Коена, сягнув -1,47), але баланс негативних та позитивних висловлювань про нього зберігся. Тільки в публікаціях УП позитивна тональність згадок про Зеленського значно зменшилась (-1,01).

Двадцять популярних українських телеграм-каналів (від Трухи до Ніколаєвського Ванька) стали частіше згадувати Зеленського під час скандалу, при чому переважно в позитивній тональності. Така досить несподівана реакція телеграм-каналів на скандал вже була підмічена раніше.

На відміну від українського медійного дискурсу, російський медійний дискурс відреагував на корупційний скандал швидше та більш жваво. РосЗМІ (Известия, Первый канал, Коммерсант, Газета.ру та опозиційна Медуза) і двадцять найпопулярніших російських телеграм-каналів (від Readovka до Сладкова+) стали значно частіше згадувати Зеленського.

Ультиматум Трампа про початок перемовин привернув увагу до подій у зовнішній політиці залишив корупційний скандал на другому плані. Але, скоріш за все, реакцію в Україні на скандал слід розглядати не як не слабку, а як відтерміновану.

По-перше, слідство триває. По-друге, багато залежатиме від результатів перемовин. Прийнятні результати перемовин зроблять позиції Зеленського менш вразливими для критики. Навпаки, неприйнятні результати збільшать ймовірність перетворення тих, кому Зеленський доручив їх вести, та й його самого, у цапів відбувайлів. Питатимуть і за корупцію, і за дипломатичні невдачі.

Уникнути кризи через готовність до неї

"Правило Трампа" укладання угод – не єдине можливе і точно не найоптимальніше. Але так сталося, що і ситуація на полі бою, і майбутнє України залежать від філософії та поглядів цього політика. Тому бути обізнаним з "правилом Трампа" має сенс незалежно від згоди чи незгоди з ним.

Згідно з "правилом Трампа" найгірше, що може статися наступних тижнів, це перебіг корупційного скандалу, перемовин та політичної кризи.

Корупційний скандал зменшує ймовірність виходу на прийнятні для України угоди у перемовинах. У свою чергу, неприйнятність змісту запропонованої угоди залишить корупційний скандал без "дипломатичного прикриття" та створить передумови для його перетворення у внутріполітичну кризу.

Трамп переконаний, що якщо бути готовим до найгіршого, "добро завжди побдає про себе". Тобто готовність до найгіршого не заперечує можливості кращих сценаріїв. Таким чином розгляд усіх можливих сценаріїв розвитку подій, включаючи найгірший, не є "зрадою". Навпаки, він дає можливість бути готовими до кризи, яка може бути викликана збігом обставин. Щоб уникнути кризи завтра, думати про її можливість та відповідні дії варто вже сьогодні.

Антон Олійник