А мені дуже сподобалася нова стратегія національної безпеки США. Ідеальний навчальний посібник. Ключове слово у ній – безцеремонність.
Упевнений, цей документ викликав напади заздрості у Москві в дусі «це мали написати ми!». Бо вона повною мірою відповідає кремлівському способу мислення, який СРСР міг публічно декларувати, а епігони на чолі з Путіним – ні.

Все, що на рівні стереотипів прокачувалося щодо американців, описано чорним по білому з кучерявим підписом Трампа. Написане пером не вирубаєш сокирою. У цьому плані документ – чудовий, бо на якийсь час очищає міжнародно-правовий континуум від наносного і випукло показує те, що (завжди було!) заховано під дипломатичними нашаруваннями і ввічливістю. Американці прямо пишуть:

• 1 •

Все, що знаходиться у західній півкулі – наше. Тому що ми так вирішили і можемо нав'язати свою позицію силою. Дискусія можлива тільки про те, як використовувати блага західної півкулі на користь США.

• 2 •

Головним інструментом світової політики є управління зростанням. США будуть шкодити (!!!) всім, хто небезпечно зростає проти інтересів Америки або поза встановленими нею рамками. Круто, правда?

Вашингтон має намір стримувати зростання західної півкулі, але превентивно видалить всіх сторонніх, щоб ніхто не зміг скористатися бонусами без дозволу Америки. США вставлять ніжку у регіон, що найшвидше зростає – Тихоокеанський+Індія. Близький Схід вже не торт. Африці пропонують зв'язки без лібералізму та зобов'язань.

• 3 •

ЄС – це набір донорських органів для США. Як цілісність цей суб'єкт – шкідливий, бо контролює порівнянну економічну міць, технології та культуру. ЄС повинен бути декласований до набору країн, які окремо шукають своє щастя у відносинах із США. Щоб досягти своїх цілей в Європі, США будуть відкрито втручатися у внутрішню політику європейських держав через підтримку сил, що просувають американську повістку.

При цьому у стратегії зазначено: спроби здійснювати подібні дії всередині Америки будуть жорстко контролюватися і жорстоко каратися (це до моїх улюблених питань – лобізму і подвійної лояльності).

• 4 •

Доступ до ринку США, лояльні тарифи і можливість купувати американську зброю – ось формула партнерства для дружніх держав.
США – тиха, але динамічна гавань. Підконтрольна США західна півкуля – зона безпеки і зростання. Все інше – арена боротьби, в т.ч. – збройної (бо навіщо 20 разів повторювати про продаж зброї?).

Тому зберігайте гроші у доларах і в американському банку. Бо все, що безконтрольно виросло (євро, цифрові платформи Китаю…), буде впорядковано… По-перше, це красиво (с). Головне питання – як довго збережеться цей підхід у рамках політичних циклів. По-друге, це підштовхує до роздумів на тему стратегій України.

Існуючий цикл породження наших стратегічних документів – потворний і (за дуже рідкісним винятком) не має прикладної цінності в реальних умовах. Бо поки руки доходять до тих, хто впроваджує політику, ситуація змінюється настільки, що доводиться змінювати базові стратегічні установки. Тобто, рідкісні стратегії в принципі доживають до стадії втілення. Вони виродилися в особливий вид колективної белетристики.

Час від стратегування до виконання повинен бути радикально скорочений і наповнений діями. Треба заборонити практику складання стратегій з будь-якого приводу і в усіх сферах. Це паразитична балаканина, яка породжує конфлікти між документами, плутанину в термінах, їхнє шалене уточнення, нескінченні реорганізації структур тощо.

Американці підказують ключове слово – пріоритети. Їх має бути мало, вони повинні бути інтегральним критерієм оцінки. Все, що важливо, але поза пріоритетами, має чесно відходити на задній план, в ідеалі – без незворотних негативних наслідків, з втручанням у міру необхідності і за залишковим принципом.

Війна у певному сенсі дає унікальний шанс очистити державний організм, правове поле і суспільну свідомість від різного роду шлаку. Треба ним скористатися.